Жінки-переселенки більш соціально незахищені та дискриміновані, ніж чоловіки – дослідження

Жінки з числа внутрішньо переміщених осіб зазнають множинної дискримінації та перебувають в економічно вразливішому стані, ніж чоловіки-переселенці.

Про це свідчать результати дослідження, проведеного Офісом Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у партнерстві з громадськими організаціями.

Як передає кореспондентка Центру інформації про права людини, дослідження було презентовано сьогодні в Офісі Омбудсмана.

Так, згідно з результатами дослідження, жінки часто фінансово залежать від чоловіків та інших членів родини, частіше, ніж чоловіки, утримують дітей, отримують гірший доступ до працевлаштування.

Ґендерний аналіз дотримання прав ВПО проводився з метою визначення рівня можливостей жінок та чоловіків переселенців у сфері реалізації їхніх прав та специфіки проблем жінок-переселенок.

Експерти громадського холдингу "Група впливу" аналізували дані загальноукраїнського опитування, проведеного Українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка з 27 вересня по 24 жовтня 2017 року у 24-х областях України та місті Києві. Методом індивідуального інтерв’ю "віч-на-віч" було опитано 2002 респонденти.

Згідно з аналізом, проблема працевлаштування є більш актуальною для жінок ВПО, адже лише 35,9% повідомили, що мають роботу, у порівнянні із 46,1% чоловіків. Тож ґендерний розрив тут становить 10%.

При цьому жінкам частіше ніж, чоловікам (13,3% проти 9,4%), відмовляли в офіційному оформленні трудових відносин. Також вони на 6% частіше стикались із проблемами під час останнього працевлаштування.

Серед опитаних переселенців чоловіки частіше, ніж жінки, створювали власну справу або свій бізнес (7,5% проти 3,2%) та їздили на заробітки до іншого міста чи регіону (5,5% проти 2,5%).

Також дослідження показало, що жінки переселенки втричі частіше, ніж чоловіки, проживають у багатодітних родинах, майже вдвічі частіше у малозабезпечених та на 9% – у сім’ях, які перебувають у складних життєвих обставинах.

При цьому 78,2% жінок і 68,1% чоловіків вказали, що утримують своїх дітей. З аналізу опитування також випливає, що серед переселенців більше жінок-одиначок, у тому числі одиначок із дітьми.

Так, наприклад, 27,1% чоловіків проживає разом з дітьми до 18 років проти 41,6% жінок. Тож ґендерний розрив тут становить 14,5%.

При цьому жінки, які перебувають у шлюбі, частіше є економічно залежними від своїх чоловіків.

Описуючи своє фінансове становище, 20,7% чоловіків та 27,5% жінок повідомили, що змушені заощаджувати навіть на харчуванні.

Подібний ґендерний розрив повторюється в іншому варіанті відповіді: "Вистачає на харчування та необхідний одяг, взуття. Для таких покупок, як мобільний телефон, невелика побутова техніка (праска, пилосос тощо), необхідно збирати або позичати гроші, брати кредит". Його обрало 33% чоловіків та 27,9% жінок.

Це свідчить про те, що переселенки суттєво більше відчувають брак коштів, ніж чоловіки-ВПО, та більше змушені заощаджувати.

Дослідження також показує, що основні ґендерні стереотипи щодо ролей, функцій та розподілу сфер між жінками та чоловіками зберігаються і після зміни місця проживання, зайнятості та навіть соціального статусу.

Так, за жінками залишається функція обслуговування (у тому числі відвідування всіх державних та соціальних інституцій), догляд за дітьми та іншими родичами, а за чоловіками – функції "забезпечення" (заробляння грошей, у тому числі й нелегально, започаткування бізнесу, трудова міграція).