Далі розповідаємо про риси, яких може набути медицина після нововведень, вже розроблених у Міністерстві охорони здоров’я України. Їх почнуть запроваджувати вже за місяць – так розпочнеться другий етап медичної реформи, до якого підключаться медичні заклади другої ланки, повідомляє Zik.
Що передбачає другий етап медичної реформи
1 квітня в Україні офіційно починається друга частина медичної реформи. Такі зміни анонсував прем'єр-міністр України Олексій Гончарук, підкресливши, що завдяки цьому працюватиме Програма медичних гарантій і українці отримуватимуть гарантований пакет медичних послуг.
"Ми готові до реформи, яка відбудеться 1 квітня. Ми маємо по кожній області чіткий майстер-план того, як має перетворюватися медична система. Наразі МОЗ і Національна служба здоров'я працюють із регіонами для своєчасного старту другої ланки медичної реформи", - обнадіяв очільник уряду.
Уряд зазначає, що Програма медичних гарантій містить первинну допомогу, екстрену, амбулаторно-поліклінічну. До неї увійдуть послуги профільного лікаря, до якого направив сімейний лікар; стаціонарна, паліативна медична допомога – обслуговування невиліковних хвороб (знеболювання, допомога сім'ям пацієнтів, підтримка життєдіяльності, догляд за пацієнтом); медична реабілітація, медична допомога у зв'язку з пологами та реімбурсація ліків (програма "Доступні ліки").
У державному бюджеті закладено 72 мільярди гривень на реалізацію Програми медичних гарантій (на 20% більше за субвенції минулого року), тоді як весь бюджет охорони здоров’я становить 113 млрд гривень.
Які послуги українці отримають безкоштовно
Українські пацієнти зможуть гарантовано отримати за направленням від сімейного лікаря безкоштовні медичні послуги без прив'язки до місця проживання. До пакету входять такі послуги:
- амбулаторні обстеження і діагностика;
- госпіталізація;
- реабілітація;
- хірургічне втручання;
- лікування інфарктів (для українців у віці від 65 років);
- видалення апендиксу;
- лікування хронічного бронхіту.
Що очікує на пацієнтів з 1 квітня
Декларація з лікарем. Пацієнтам варто пам’ятати – аби отримати безкоштовну допомогу, в першу чергу необхідно укласти декларацію зі своїм сімейним лікарем. Ті, хто не підпише декларацію, з 1 квітня вимушений буде сплачувати за планові медичні послуги. Цікаво, що тарифи на співпрацю з пацієнтами без декларацій встановлюватимуть лікарні самостійно.
Але оплата не стосується ані невідкладної, ані екстреної допомоги – ці послуги для всіх надалі будуть безкоштовними.
Електронні скерування. З квітня діятимуть електронні скерування до вузькопрофільного спеціаліста – сімейний лікар видаватиме їх пацієнту, котрий сам обиратиме лікаря. Гіпотетично можна піти навіть до лікаря в іншій області у лікарню, яка співпрацює з НСЗУ. Нарешті місце проживання та реєстрації пацієнта не матиме жодного впливу для черговості надання медичної допомоги. Такі онлайн-скерування унеможливлюють виправлення та мінімізують випадки корупції – тож система має стати прозорішою.
Конкуренція між лікарнями. Таким чином пацієнт має стати центром системи надання медичних послуг. Конкуренція між медичними закладами сприятиме росту рівня їхньої професійності.
Пріоритетне лікування. Лікування інсульту, інфаркту, пологи, неонатальна допомога та рання онкодіагностика будуть пріоритетом. Пріоритетні послуги фінансуватиме і НСЗУ, і МОЗ (закупівля дорогих ліків).
Що буде платним. Кожна комунальна лікарня сформує список платних послуг, приміром, обстеження чи аналізи. Наприклад, якщо пацієнт хоче зробити більше аналізів, ніж призначив лікар, йому доведеться доплачувати за це.
Про психіатричні лікарні. У контексті новин щодо алгоритму фінансування медичних закладів пацієнти психіатричних лікарень можуть опинитися на вулиці.
Відповідно до нової моделі дотування лікарень, МОЗ переклало відповідальність за фінансування медзакладів на місцеві органи влади, тому лікарні під загрозою закриття, – певні в Асоціації психіатрів України. Виходить, що частину психіатричних лікарень закриють взагалі, а пацієнти опиняться буквально на вулиці.
Заступник очільника МОЗу Дмитро Луфер апелює: у міністерстві передбачені кошти на кожного пацієнта – по 7,5 тисяч гривень на 9 місяців, а закривати психлікарні ніхто не планує. При цьому держава фінансуватиме зарплату медиків, ліки і харчування пацієнтів, а місцева влада виділятиме гроші на комунальні послуги, ремонт та утримання обладнання у психлікарнях.
Що кажуть про реформу у МОЗ
"Трансформація системи відбувається в інтересах пацієнта. Саме пацієнт з його потребами та інтересами стає в центрі системи охорони здоров’я. Щоб безоплатно скористатися переліком медичних послуг Програми медичних гарантій, пацієнт повинен зробити кілька простих кроків - укласти декларацію з лікарем первинки, отримувати направлення на наступні рівні допомоги. Екстрена допомога буде надана всім, навіть якщо людина не має декларації із сімейним лікарем, терапевтом або педіатром", - так характеризують майбутній етап реформи у МОЗ.
За словами т.в.о. голови Національної служби здоров'я України Оксани Мовчан, у нових умовах фінансування українці не сплачуватимуть за послуги, які вже оплатила держава і зокрема Нацслужба здоров'я. Пацієнт отримуватиме зрозумілий перелік безоплатних послуг та зможе вільно обирати собі лікаря та лікарні на всіх рівнях медичної допомоги.
Заступник міністра охорони здоров'я Дмитро Луфер так прокоментував другий етап медичної реформи: "Ми запускаємо з першого квітня одночасно зі зміною фінансування ще й питання направлень. Ці направлення можуть бути створені лікарем первинної медичної допомоги, з яким у вас підписана декларація, але вони так само можуть бути створені й іншим лікуючим лікарем, до якого вам було створене направлення до того".
Прогнози експертів
На думку народного депутата України з фракції "Опозиційна платформа – За життя" Олександра Качного, реформа галузі охорони здоров’я налаштована на те, щоб кількість українців поступово скорочувалася і досягла 15 мільйонів.
"З квітня у нас буде колапс у медицині, тому що включається ця друга стадія медичної реформи. Так звані "гроші за пацієнтами". Але ліки не будуть закуплені. Наприклад, 16 тисяч гривень коштує лікування інфаркту. Та лікарі кажуть, що, по суті, там потрібно близько 23-25 тисячі гривень для лікування інсульту й інфаркту. Тобто вийде так, що хворий у квітні потрапить в лікарню, ліки для нього не закуплені і фінансування немає. Але лікар має спочатку його вилікувати, і лише потім отримає гроші", – певен Олександр Качний.
До речі, другий етап медреформи мав розпочатися ще 1 липня 2019 року. Тоді пацієнти вже мали отримувати послуги за програмою "Безкоштовна діагностика", правда, її старт відклали. Виходить, що у липні тільки почали готуватися до другого етапу реформи – приміром, впроваджувати комп'ютеризацію лікарень та їх оснащення належним обладнанням.
Нагадаємо, 19 жовтня 2017 року парламент ухвалив в цілому законопроєкт №6327 про медичну реформу, відповідно до якого держава гарантує повну оплату необхідних медпослуг і ліків, пов'язаних із наданням екстреної, первинної, вторинної, третинної, паліативної медичної допомоги, медичної реабілітації та супроводу вагітності та пологів. Через півроку – 2 квітня 2018 року – стартував перший етап медичної реформи, тоді українці обрали свого сімейного лікаря та підписали з ним декларацію.