Цього року випускники загальноосвітніх шкіл писали власне висловлення ( а простіше – твір-роздум), у якому потрібно було викласти свій погляд на проблему: «Як же вберегтися від зневіри на шляху до мрії?» І, на жаль, уже вкотре вони в переважній більшості не порадували своїх і чужих педагогів( як відомо, твори з одних областей перевіряють в інших і навпаки).
По-перше, багато юнаків і дівчат не дають конкретної відповіді на поставлене запитання, а починають розповідати про свої мрії, які, на жаль, не вирізняються високою духовністю та достатнім інтелектуальним розвитком. Варто лише згадати наведені в якості прикладів із літератури казки «Колобок», «Попелюшка», «Русалонька», мультики і таке подібне. А мрії – майже всі про телефон, мотоцикл, вступ до винятково престижного навчального закладу ( і це при 50-60 помилках у роботі!), власний бізнес.
По-друге, просто приголомшливий інфантилізм певної частини випускників, які твердо переконані, що нічого не треба робити, а лише вірити в чудо: головне – чекати, а все само прийде і збудеться. Таке відверте небажання щось робити лякає і примушує згадати незабутнього Остапа Вишню, який невід’ємну особливість нашого менталітету характеризує фразою: «Якось то воно буде…» От у результаті й виходить…якось.
Тож пропонуємо, як кажуть, зі збереженням орфографії й пунктуації.
- Я дуже хотів стати поліціонером
- Дівчина – це м’ясо на прилавку. Хто більше дасть, той і забере
- У кожної людини є мрія хоч то красиве тіло чи досягнення в школі
- Я піднялася духом і повірила в себе
- Усі поети були геніями свого діла
- Як тяжко було поставити мову на ноги
- Ми спілкувалися без суржиків
- Під час нападання на мене собака гавкала
- Він дійшов до свого пятистала та нажаль но помер
- Є такі люди, що їм мети ненада
- Як казав Арнольд Шварцнегр…
- Кожен повинен стримитись к успеху
- Моя подруга мріяла схуднути. Вона зранку бігала в парку і до цього часу бігає
- Раніше людям вистачало тільки помріяти, а тепер вони бажають перенести все у реальність
- Книга мене засмутила своїм кінцем
- Одже, я думаю, що на все своє врем’я
- Шерлок Холмс працює консультантом у поліції
- Я доведу свою мрію до кінця
- Шевченка перекуповували різні дворяни, він працював машиною для написання картин
- Тому потрібно плювати на всіх і на все
- Я завжди цікавився будовою тіла як зовнішньою так і внутрішньою
- Він ходив на навчання після учьоби
- Боруля боровся з усім, що поставало у нього на шляху
- Коли падаєш духом, не потрібно зупинятися
- Як він побачив новий мотоцикл, у нього ледве очі не повилітали
- Не відложуйте діла на понеділок чи суботу
- Ми опустимося в своїх очах і впадемо духом
- Моя бабуся з дєдушком зневірилися, що я буду ветлікарем, але я їм докажу
- Прочитавши цей вірш, ідуть мурашки
- Людина – це шматок м’якої глини
- У житті людини кожна людина у своєму житті
- І на кінець твору я хочу вам заспівати(слова пісні)
- Твір Ернеста Хемінгуйова ( а ще – Хемін Хуе)
- Кожна людина хоч раз запитувала себе цим питанням, але не кожна відповідала
- С такими оценками только на уборщіцу
- Дідусь власноруч не міг перейти дорогу
- Опустивши руки, Мавка пішла в сплячку
- Коли Лукаш вив на місяць, Мавка почула і пробачила його
- Мріяти – це як у воду дивитись
- Я у тому році читав газету
- Якщо не буде фантазії, просто прийде чорне п’ятно
- А далі сталось те, чого ніхто не чекав – він її не захотів
- Мічтати – не погано, погано неміч тати.
- Тож педагогам, які читають подібні «шедеври», утираючи невидимі світові сльози від сміху й розчарування водночас, залишається тільки «мічтати» про збільшення кількості працелюбних, цілеспрямованих й хоч трохи інтелектуально розвиненіших учнів.