Як дурять українців в інтернеті та біля банкоматів

Щодня через інтернет в українців крадуть чи виманюють мільйони гривень.

Злочини у цій сфері варіюються від банального виманювання банківських даних до витончених схем імітації продажу квартир чи автомобілів, йдеться в матеріалі BBC.

А дехто проводив навіть тренінги з шахрайства.

Всьому цьому покликаний протидіяти спеціальний Департамент кіберполіції України.

BBC News Україна до Дня безпечного інтернету дослідила кілька яскравих випадків інтернет-шахрайства, які трапилися в Україні протягом останніх місяців.

• Будинок, якого немає

Група шахраїв створила сайт про продаж квартир у Львові, де була не лише інформація про планування квартир, а й "візуалізація" самого будинку.

Насправді ж будинку не існувало - його будівництво було заморожене.

Це не зупинило шахраїв від того, щоб масово розміщувати свою рекламу в інтернеті, причому ціни на квартиру були відчутно меншими від середніх по ринку.

Водночас обов'язковою умовою "рієлторів" була стовідсоткова передплата.

У Львові навіть відкрили три офіси, де "забудовник" укладав договори купівлі-продажу квартир.

Близько ста громадян повірило в рекламу й заплатили шахраям понад 48 млн грн.

На початку 2020 року правоохоронці затримали 32-річного львів'янина, який представлявся "директором житлового комплексу", хоча не мав жодних документів на будівництво.

"Директора" заарештували і тепер йому загрожує до 12 років в'язниці.

Кол-центри з виманювання грошей

У Запоріжжі троє молодих людей віком 20-24 роки організували кол-центри, через які виманювали гроші.

Для початку вони купили у DarkNet кілька клієнтських баз даних.

Далі працівники їхніх кол-центрів обзвонювали людей з цих баз, представлялися працівниками служби безпеки банків і намагалися дізнатися номери карток, пін-коди й cvv-коди.

"Для цього вони використовували також психологічні методи впливу та діяли за заздалегідь прописаною інструкцією. Крім того, щомісячно усі співробітники call-центру проходили відповідні тренінги та мали інструкції для спілкування з клієнтами чотирма різними мовами", - кажуть у кіберполіції.

Отримавши необхідну інформацію, вони знімали гроші з карток.

Всього в Запоріжжі діяло три таких кол-центри, які маскувалися під офіси з продажу вікон та балконів.

У них працювало близько ста працівників, кожен з яких робив сотню дзвінків на день. Їхня зарплата за місяць сягала 15 тис. грн.

У колцентрах працювало кілька десятків людей, а їхній офіс маскувався "продажами балконів"

Скільки ж грошей отримали організатори кол-центрів, невідомо, але, за даними кіберполіції, лише за тиждень їхній прибуток доходив до 3 млн грн.

Тепер їх можуть посадити на вісім років.

Машини "зі знижкою"

У Києві організували шахрайську схему з продажу автомобілів "зі знижкою".

Група з десяти людей, на чолі з організаторкою - 33-річною киянкою, називалися представниками реальних фірм.

Від їх імені вони розміщували оголошення про продаж авто за вигідними цінами та ще й зі знижками.

Свою рекламу поширювали через розсилки, інтернет-банери, у соцмержах та на сайтах оголошень.

Коли отримували заявку на купівлю авто, просили клієнтів заплатити аванс - зазвичай, третину від вартості машини.

Далі - отримували гроші, блокували клієнта і робили неможливими будь-які його спроби зв'язатися з "представництвом фірми".

Для своєї роботи вони орендували кілька офісів у Києві та Запоріжжі, де працювало близько 150 людей.

Організаторам схеми вдалося виманити у своїх клієнтів мінімум 10 млн грн, а поліція шукає інших жертв.

Тепер "продавцям машин зі знижкою" загрожує до 12 років в'язниці.

Торги без торгів

Інша схема полягала в організації фейкових торгів, з яких неможливо вивести гроші, а також незаконних продажах медпрепаратів

Також у Києві організували іншу шахрайську схему - там махінатори створили кілька сайтів фейкових "торгів на світових фінансових ринках".

Людям обіцяли або високі прибутки, або гарантоване повернення грошей.

Далі імітували торги, після чого організатори привласнювали гроші.

Коли клієнт намагався вивести кошти, йому пропонували продовжити участь у торгах.

Якщо він відмовлявся - його гроші просто привласнювали і переводили їх на офшорні рахунки організаторів.

Так вони заробляли 100 тис. доларів щомісячно.

Інвестиції у сумнівні фінансові проекти дуже часто закінчуються втратою грошей

У кіберполіції також стверджують, що організатори схеми ще й продавали заборонені медпрепарати в Україні і за кордоном.

Тепер їм загрожує до 12 років в'язниці.

Для тих, хто інвестує в такі фінансові проєкти, "не існує жодних гарантій виплат чи повернення вкладених коштів", попереджають правоохоронці.

Обережно біля банкоматів

Коли вас хтось пропускає посеред себе до банкомату - це не завжди ввічливість

Та чи не найбільш витонченою і нахабною стала схема, яку винайшов 31-річний житель Дніпропетровщини.

Він замовив близько сотні "болванок" банківських карток - тобто карток без ідентифікації власників (їх називають ще "білим пластиком").

Потім чоловік йшов до банкомату, де проводив спеціальні маніпуляції, які дозволяли отримувати на "болванку" дані наступного користувача банкомату.

Далі імітував проблеми з банкоматом і пропускав наступну в черзі людину.

Чоловік зміг "заробити" більше мільйона гривень лише за півроку

Так він отримував доступ до чужих карток, але не обмежувався лише викраденням коштів звідти.

Він змінював прив'язаний до картки номер телефону, що дозволяло йому управляти інтернет-банкінгом. Після цього збільшував кредитний ліміт на рахунках потерпілих і оформлював онлайн-кредити.

Так він зміг отримати більше мільйона гривень лише за останні півроку.

Якщо його вину доведуть, на нього можуть очікувати 12 років в'язниці і великий штраф.