Я відкрив для себе цікаву українську музику – програмний директор одеської радіостанції про квоти

Від 8 жовтня частка україномовних пісень на радіо зросла до 30%. Як працюють регіональні радіостанції?

В Одесі за рік, що минає, жодну радіостанцію не оштрафували за порушення музичних квот, хоча дотримуватися їх буває непросто. Деякі з радіомовників вже давно перейшли на україномовні пісні в ефірі, проте кажуть – до них зазвичай звертаються виконавці не з Одеси, а з зовсім інших українських міст. Є серед одеських музикантів і такі, що пишуть пісні на вірші сучасних українських поетів.

Минув рік від набуття чинності закону про квоти на українські пісні та мову на радіо. І тепер частка пісень на радіо державною мовою має складати не менше 30%, а не 25%. Також збільшилась частка щодо радіопередач – із 50 до 55%.

В Одесі працює більше ніж 25 радіостанцій і жодну з них протягом цього року не оштрафували за порушення у частині обсягу пісень українською мовою.

За словами музичного редактора дирекції радіопрограм одеської філії НСТУ Наталі Железогло, їхній музичний ефір вже давно майже виключно україномовний. Чи змінять щось додаткові 5% для української музики, прогнозувати важко, говорить редактор.

«Ще 10 років тому в нас в ефірі лунали саме україномовні пісні українських виконавців. Тому ці квоти для нас не проблема. Але я, наприклад, знаю, що до деяких комерційних радіостанцій почали звертатися виконавці саме з україномовними співанками, хоча до того вони співали і писали пісні російською мовою», – розповідає Наталя Железогло. До неї із пропозицією музичних творів україномовні одеські виконавці майже не звертаються, частіше з Дніпра чи з Тернополя.

За словами програмного директора радіостанції «Перше радіо ФМ1» Олексія Гогохії, мовні квоти дещо обмежили свободу вибору – навіть не дуже гарна пісня, як він каже, може потрапити до ефіру лише через необхідність. Проте, якщо б не нововведення, він би ніколи не познайомився з творчістю українських інді-колективів. Їх не так багато, проте музика цікава, каже він. 

«Сьогодні я неймовірно радий, що після складних і напружених, багатогодинних, навіть багатотижневих прослухувань української музики, я для себе відкрив низку музичних колективів. Вони мають бути цікаві і мені як спеціалісту, і нашій аудиторії. Вони мають своє обличчя і тим самим відрізняються від більшості музичного матеріалу, який виробляють зокрема в нашій країні», – розповідає програмний директор. З тих, що сподобалися йому, Гогохія порадив групу LATEXFAUNA, проект ADAM і співачку Юлію Запорожець із проектом JULINOZA. 

Українська музика розвивається активно і швидко, але якщо порівнювати її зі світовим контекстом, вітчизняним музикантам не вистачає різноманітності. Специфіка радіостанції, де працює Гогохія, полягає саме в тому, щоб відкривати одеситам якусь нову музику і розширяти музичний кругозір. Тому шукати українських виконавців їм набагато складніше, аніж програмним директорам тих радіостанцій, де транслюють більш популярну музику. 

 Відмовився коментувати питання квот одеський підприємець Артем Вознюк, який є засновником і співвласником кількох радіостанцій в Одесі, зокрема популярного «Просто радіо». Раніше він називав мовні квоти вбивством радіостанцій.

Лідер одеської групи «Чеширз» Вадим Казаков припускає, що подібні радикальні методи по популяризації української мови потрібні. Проте сам він на українську переходити не планує – каже що справжній патріотизм полягає в іншому.

«Творчість – це говорити і писати тією мовою, якою ти думаєш. Це начесніший підхід. Наша команда опинилася в програшній ситуації – наша музика і так складно потрапляла на радіо, а тепер ще складніше», – говорить Казаков.

Він припускає, що пізніше напише пісню українською спеціально для ефіру, проте поки на це не готовий. Каже, що серед одеських виконавців є ті, хто нещодавно почав писати державною спеціально для ефіру, проте для інших – це давній поклик душі.

Зокрема одеський музикант, лідер групи «Пернатий Змій» Максим Ячменьзаписав першу пісню українською ще задовго до Революції гідності і запровадження мовних квот. Це була пісня «Крила» на вірші Ліни Костенко – на ідею його наштовхнув відеозапис Богдана Ступки, який читає вірш Костенко. Пізніше Ячмень також написав пісню на вірш Сергія Жадана «Найголовніше».

«Так співпало, що Жадан із своєю групою прийшов писатися на студію звукозапису, де я працював. Майже одразу після запису я підійшов до нього, сказав, що було б круто спробувати. Він виявися дуже відкритою людиною, відправив мені поштою багато своїх віршів і десь місяць я обирав з його поезії те, що можна було б покласти на музику. Я попередив, що відправлю Сергію демозапис і якщо йому категорично не сподобається, то пісні не вийде. Але той навіть ніяких правок не вносив, сказав, що все відмінно і все підходить», – розповідає музикант.

Після цих двох пісень Максим почав писати українською і свої пісні, одна з яких «Ти і є» потрапила в ротацію на радіо. На думку лідера групи, сьогоднішні квоти дають можливість багатьом молодим музикантам самостійно потрапити в ротацію. 

З усіх одеських радіостанцій штраф отримала тільки одна – телерадіокомпанія «ГЛАС», серед реальних власників якого профільні видання називають міського голову Геннадія Труханова. Проте штраф було присуджено за порушення квот не на пісні, а на ведення програм державною мовою.

Наступного року квоти на пісні українською мовою і мову ведення ефіру мають збільшитися ще на 5%. Вони становитимуть 35% і 60% відповідно і це буде останнє збільшення, принаймні за діючим законом.