Підтримати нас

Херсонська фем-інтервенція в Одесі торує шлях до гендерної рівності

08 березня 2024 19:13
588
Поширити:
Фото Ігоря Бойченка

Проводити в Херсоні щорічні фем-інтервенції напередодні Міжнародного жіночого дня вже стало традицією. Перервані війною заходи цьогоріч відновилися, але з метою безпеки 6 та 7 березня провели їх не в Херсоні, а в Одесі. Звичних жіночих маршів не було – лише те, що можна було провести всередині приміщення: виставка, інформаційна сесія, лекції, артакція, організовані за підтримки БО «Інша», ГО «Norma Vitа».

Фем-інтервенція стартувала. Анастасія Біла, Яна Голуб’ятникова, Альбіна Єрмакова.

Якщо здається, що сьогодні жінка здобула для себе всі можливі й неможливі права та преференції, то насправді є чимало випадків, які свідчать про зворотне. І напередодні «свята весни та жіночності», ознакою якого стали букети квітів, активістки БО «Інша» нагадали і про довгий шлях боротьби жінок за свої права, і озвучили проблеми сучасності.

"Що на сьогодні хотілося б змінити? Нормотиповість явища, яке називається часткова суб'єктність, – каже ведуча заходів, артменеджерка БО «Інша» Альбіна Єрмакова. – З одного боку піариться образ жінки ділової, яка тримає на собі весь всесвіт, яка в якомусь соціальному просторі щось вирішує. Але суспільство ще досі очікує від цієї жінки, що вона буде тягнути на собі повний караван обов'язків – отам, за зачиненими дверима, без партнерства чоловіка. Рівність, партнерство, справедливість починаються з того, що ми розподіляємо складнощі, якісь нудні, складні справи, які вимагають багато ресурсів, багато часу".
 Стартом і окрасою програми став виставковий проєкт «Час зосереджень» — презентація живописних робіт херсонської художниці Яни Голуб’ятникової. Створені в різні роки й не пов’язані між собою полотна органічно «склалися» в єдиний часовий потік – життя жінки від дитинства через зрілість до старості.

У них зовсім немає якихось маніфестаційних феміністичних «гасел», але саме вони задали тон дводенній розмові та дискусіям, часом запеклим. Розгляд творів за методом «Стратегії візуального мислення» за участю авторки виявив нові, часом неочікувані для художниці погляди глядачів. А картина«Kobiety śnieżne» стала чи не для всіх учасниць обговорення прикладом того, як має почувати себе по-справжньому вільна жінка.

Картина Яни Голуб’ятникової «Kobiety śnieżne»
У лекціях і дискусіях згадали як історію боротьби жінок за свої права, так і історію херсонських жіночих маршів, говорили про гендерну рівність і знакові постаті жіночого руху, і артперсони (лекція до 160-річчя від дня народження родоначальниці наївного мистецтва Серафіни Луї плавно перейшла у розповідь про непростий життєвий і творчий шлях українських художниць наївного мистецтва Марії Примаченко, Катерини Білокур, Поліни Райко).

Артакція «Сильна та незалежна» завершувала перший день фем-інтервенції. Вона полягала в тому, щоб проговорити проблему гендерного насилля, з якою стикаються переважно жінки. Її родзинка – у порівнянні міфів про «винуватість» жертви насильства з міфами російської пропаганди стосовно «провини» України у розпочатій проти неї агресії. Ці звинувачення, як під копірку написані. На цьому ж списку учасниці акції мали змогу висловити й свою думку.

"Або ми йдемо до того світу, коли чоловіки усвідомлюють, що жінки будуть народжувати тільки тоді, коли вони, їхні партнери, будуть брати на себе певні обов'язки – і не 20-15%. Або ми рухаємося у світ, в яких у жінок знову забирають паспорт, освіту, виборче право, суб'єктність. Тоді жінка перетвориться на пів людину, яку будуть використовувати, як використовували до цього багато тисяч років, для забезпечення якихось ресурсів, в тому числі демографічних", – підсумовує Альбіна Єрмакова.
 

Нагадуємо про творчість херсонських мисткинь, про яких йшла мова на одеських лекціях:

  • Одна з найяскравіших представниць українського наївного мистецтва, Поліна Райко, стала сприйматися символом боротьби України проти російської агресії.
  • Історія про втілення мрії ще однієї херсонської художниці-наївістки Олени Рибальченко, яка, не маючи спеціальної художньої освіти, не тільки стала художницею, а й отримала звання «Почесна громадянка Херсона».

Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/

Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ
Матеріали партнерів