Вибори і децентралізація: демократичні, але з уже традиційними порушеннями

Офіційних результатів виборів поки немає, утім, «Комітет виборців України» провів паралельний підрахунок голосів за голів об’єднаних територіальних громад.

Із політичних сил, що висували своїх кандидатів, лідирує «Блок Петра Порошенка» – 60 переможців, каже голова цієї громадської організації Олексій Кошель.

Олексій Кошель

Водночас, у БПП рахують по-іншому і заявляють про 108 переможців на посади голів, а це майже 55% усіх посад. Справа у тому, що партія додала собі у заслуги також перемогу тих, кого підтримувала, проте не висувала, пояснює Кошель.

«Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – перемогло 13 кандидатів. Партія також заявляла про ще, якщо я не помиляюсь, 11 кандидатів, які балотувались за підтримки політичної партії. «Аграрна партія» – перемогло п’ять висуванців від цієї політичної сили. «Наш край» – п’ять висуванців. Партія «За конкретні справи» – три переможці виборів. Партія «Укроп» – один. Партія «Сила людей» – один», – озвучив Кошель паралельний підрахунок голосів за голів ОТГ.

Про те, як можна трактувати таких фаворитів, Радіо Свобода запитало у політолога Євгена Магди. Він звертає увагу на те, що партії, які отримали найбільше переможців поспішали якомога швидше заявити про своє лідерство навіть до офіційних результатів.

Проте місцеві вибори засвідчили також те, що низка політичних партій, які представлені у парламенті, на місцях такої сильної підтримки не мають, каже Магда. Йдеться, на його думку, про «Народний фронт», Радикальну партію та «Самопоміч».

Євген Магда

«Ну, наприклад, де «Демократичний альянс», як він себе показує, де «Рух нових Сил» Міхеїла Саакашвілі? Це не вибори в масштабах країни, це дві сотні територіальних громад, і у кожній відбуваються місцеві вибори. Але можна на сьогодні сказати, що з 350 партій в Україні у нас реально діючих 15, із яких серйозно представлені дві – БПП і дещо менше Батьківщина», – каже Магда.

І, разом із тим, природньо, що багато посад отримають самовисуванці, адже на місцевих виборах люди більше зважають на те, що робить конкретна людина, аніж до якої партії вона належить, додає політолог.

Порушення на виборах

Вибори пройшли, переважно, вільно та демократично, хоча й гарно підготовленими їх не назвеш, кажуть у КВУ.

Серед найбільш поширених технічних і процедурних порушень – несвоєчасне відкриття виборчих дільниць, брак скриньок для голосування, спроби виборців проголосувати без документів. Традиційно багато відзначали незаконної агітації як в «день тиші», так і в день голосування.

А найрезонансніший інцидент трапився в селі Майське, що на Дніпропетровщині. Там невідомі у камуфляжі і з димовими шашками напали на виборчу дільницю, пошкодили внутрішнє обладнання, побили вікна та закидали приміщення піротехнічними засобами. Двоє правоохоронців були поранені, а от зловмисники спершу втекли. Згодом вдалось затримати групу осіб зі зброєю, що, ймовірно, і причетна до справи.

Також напередодні волевиявлення електорат намагались підкуповувати – напряму й опосередковано, розповідає Кошель.

Скажімо, на Луганщині у Красноріченській ОТГ громадян довозили до дільниць автобусами від імені одного з кандидатів. Подібна ситуація була й на Херсонщині (Білозерська ОТГ). Там група чоловіків, що представилися громадськими активістами, на легковому автомобілі зупинили автобус, який, за їхніми словами, підвозив виборців на дільниці. Після словесної суперечки одна із пасажирок автобуса вдарила особу, що представилася журналістом.

Представники політичних партій та спостерігачі також повідомляли про порушення. Скажімо, спостерігачі від партії «Самопоміч» повідомили, що на виборчій дільниці в селі Білозерка Херсонської області на урнах бракувало пломб. 

Представники «Опозиційного блоку» сигналізували про масові порушення під час виборів голови Шабської ОТГ.

А у «Батьківщині повідомили, що виборчу дільницю Буринської ОТГ у Сумській області закрили одразу після відкриття, оскільки там не отримали бюлетенів для голосування.

Одні вибори – десять кримінальних проваджень

Зафіксовані порушення не мали суттєвого впливу на результати голосування, вважають спостерігачі «Комітету виборців України». І загалом вибори на усіх 1920 виборчих дільницях відбулись у штатному режимі, відзвітувала Національна поліція.

Упродовж дня правоохоронці порушили десять кримінальних проваджень, з них чотири – за фактом підкупу виборців.

«З них чотири – за фактами підкупу виборців, ще по 2 – за фактами незаконного використання виборчих бюлетенів, а також умисного знищення або пошкодження майна. Крім того, зафіксовано по одному факту спричинення легких тілесних ушкоджень і перешкоджання законній професійній діяльності журналіста», – повідомляє Національна поліція.

Чим ці вибори відрізняються?

Місцеві вибори до ОТГ були дійсно конкурентними і активними з точки зору агітації, стверджують в громадській мережі «Опора».

Водночас, за оцінками експертів, вони засвідчили, що «еліти» на місцях були зацікавлені у тому, щоб пройшли «свої» кандидати, а нові сили не включились у перегони. 

Та й імідж кожного окремого висуванця почав важити більше, ніж раніше. Наталія Радиш, представник громадянської мережі «Опора» на Львівщині наголосила, що кандидати намагалися самоусунутись від партій, щоб набрати більше голосів, відповідно, не переймати на себе «гріхи політичних лідерів».

«Якщо партія має зараз середній чи високий рейтинг, то кандидат йтиме від цієї сили. Якщо за місяць-два рейтинг падає, то йде самовисуванцем. Це перші вибори об’єднаних громад, люди, які кандидували, повинні були працювати з виборцями. Тут партія не мала якоїсь ролі, важливо було, що кандидат може запропонувати виборцям, які об’єднуються в його громаду», – сказала Радиш.

Ці перші вибори до ОТГ також засвідчили, що слід вдосконалювати законодавство: збалансувати закон «Про місцеві вибори» з іншими актами, щоб всі кандидати та виборці були у рівних умовах, додають в «Опорі». 

На попередньому пленарному тижні Верховна Рада розглядала кілька альтернативних законопроектів щодо реформи виборчої системи. Утім, усі варіанти парламент відкинув.

І дискусія про те, чи мають вибори у громадах бути мажоритарними, чи партійними, лише розгортається, каже лідер Асоціації об’єднаних територіальних громад Ігор Абрам`юк.

«Ті, хто ратує за партійні вибори, вважає, що треба посилювати політичні партії, і що вони у нас мають ставати справжніми. Ті, хто каже, що потрібна мажоритарна система, стверджують, що тоді обрана людина відповідальна за округ. І що ця прив’язка до округу є принципово важливою», – каже експерт.

Зміни до виборчого законодавства до 2020 року ухвалять, упевнений Абрам’юк. І найближчим часом потрібно обговорити саме з ОТГ, як вони бачать майбутні зміни, додає він.

29 жовтня у 201 об’єднаній територіальній громаді у 24 регіонах України вперше обирали депутатів сільських, селищних, міських рад цих громад і відповідних сільських, селищних чи міських голів. 

 Явка коливалась залежно від дільниці до дільниці. Утім, у громадянській мережі «Опора» ввечері 29 жовтня повідомили, що вона склала 48,2%.

Під час місцевих виборів поліція працювала в посиленому режимі. По всій державі безпеку виборців гарантували понад 4 тисячі правоохоронців.

У рамках децентралізації, станом на 14 жовтня 2017 року, в Україні сформувались 665 об’єднаних територіальних громад.