Ми вже про це писали, але в соціальних мережах не вщухає активне обговорення незвичайного вироку суду.
Отже, в Одесі двоє хлопців – 23 і 19 років – пробралися на майданчик для тимчасового затримання автомобілів, де вкрали магнітолу, динаміки та коробку передач. Потім на іншій машині демонтували те ж саме – магнітолу, динаміки та коробку передач.
Запчастини хлопці вже почали пакувати, аж тут здійняла галас охорона штрафмайданчика. Крадії одразу ж накивали п’ятами, кинувши рюкзаки, де серед іншого були їхні паспорти. А як без документів? Тому згодом один із невдах повернувся за своїм рюкзаком, а там його і затримала поліція.
Розглянувши цей кримінальний сюжет, Малиновський суд Одеси на прохання прокурора призначив покарання з випробувальним терміном. Водночас суддя Олександр Гарський скоротив цей термін з трьох років до року: як він вважає, рік під пильним наглядом держави змусить молодих людей бути більш обережними, стриманими і законослухняними.
А ще крадіям присудили читати класику. Яку? "Пригоди Тома Сойєра", "Пригоди Гекльберрі Фінна", "Біле ікло" та вірш Тараса Шевченка "Минають дні, минають ночі". Своє рішення служителі Феміди аргументували тим, що "не вважають обвинувачених особами суспільно небезпечними, які здатні на системне вчинення правопорушень".
І хоча в них вже давно ростуть вуса, за "своїм розвитком" вони насправді, як діти, яким бракувало належної освіти та виховання, йдеться у рішенні. Про це можуть свідчити особливості мови чоловіків, вважає суд. Вони не говорять складними реченнями, мають обмежений запас слів, а їх поведінка на місці злочину засвідчує про "дитячу, майже нерозумну для дорослої людини поведінку".
Оскільки, на думку Ф.М. Достоєвського, перестати читати книги — значить перестати мислити, читання певних, визначених судом творів, для обвинувачених буде стимулом для мислення і пізнання світу у вимірі без вчинення суспільно шкідливих дій, — пише у вироку Олександр Гарський.
А ось як відреагували на рішення суду відомі правозахисники:
Алла Тютюнник: "Геніальний суддя! Зроблю його героєм наступного фільму".
Євген Захаров: "Цікавий приклад, який свідчить про гуманність і розсудливість судді".
Наталя Єсіна: "Тим, хто буде перевіряти, думаю, варто теж перечитати".
Олександр Павліченко: "Боюсь, рішення не встоїть в апеляції. Ця інстанція додасть до списку літератури "Преступлєніє і наказаніє" Достоєвського та "Войну і мир" Толстого".
Олена Солодовнікова: "Суддя полюбляв читати Марка Твена".