У депортаційних центрах на території РФ незаконно утримують чоловіків, яких окупаційна влада незаконно вивезла з колоній на Херсонщині, перед звільненням правобережжя області. Термін їх покарання скінчився, проте деяких з них утримують вже понад рік.
Про це виданню "Ґрати" розповів колишній засуджений Олексій. Він повернувся в Україну 23 травня 2025 року в результаті обміну полоненими "1000 на 1000". Після звільнення з російської в’язниці чоловіка ще понад пів року утримували у депортаційному центрі у РФ.
Олексій розповів виданню, що його ув'язнили 9 травня 2015 року в Ростові-на-Дону. Покарання відбував у виправній колонії №1 Ставропольського краю, звільнився — 8 листопада 2024 року. Чоловік розповів, що зараз у Росії всіх українців після звільнення не випускають, не дозволяють самотужки покинути країну чи навіть заклад. Звільнених перевозять в Центри тимчасового утримання іноземних громадян, які ще називають депортаційними центрами.
Після звільнення Олексія перевезли до депортаційного центру в місті Георгієвськ Ставропольського краю РФ.
"Це — така собі "євротюрма": трохи кращі умови, ніж в колонії, але, в принципі, та сама в’язниця — ґрати, паркан та інші речі", — розповів він журналістам.
За його словами, до депортаційного центру, в якому його утримували, привезли багато хлопців з Волгограда. Це — були в'язні з Херсонщини, яких незаконно вивезли перед деокупацією правобережжя області у 2022 році.
"Там, до речі, багато хто й досі знаходиться — громадяни України, які були в колонії, потім були примусово вивезені у Волгоград. Термін відбування покарання у них скінчився, вони — ніби вільні люди, але їх тримають у таких центрах. Їх тримають там по пів року, рік і не випускають — виходить, такі безстроково полонені", — додав він.
У депортаційному центрі у Волгограді було близько 80 чоловіків з херсонських колоній. Олексію відомо, що вони хотіли бунтувати й очільник центру вирішив розвести їх по сусідніх закладах по п’ять, по десять чоловіків, щоб не тримати разом. Проте, вони між собою спілкувались, тримали зв’язок.
Утримуваних в центрі раз на добу виводили на прогулянку. Саме там Олексій познайомився з в'язнями з Херсонщини.
"І вони мені розповіли свою історію, і що тримають зв’язок, хоч їх розвезли там: Астрахань, Саратов, Тольятті, Мордовія, інші регіони. Херсонці казали, що їх чоловік 50 були зібрали і вивезли у Смоленськ [наприкінці квітня], казали, наче на обмін, але їх у центр перевезли і досі утримують, не знаю, щось у них там трапилось, але вони досі сидять", — додав він.
Олексій звертався до різних органів та організацій, щоб покинути депортаційний центр. Але йому відповідали, що нібито існує спецнаказ утримувати звільнених в'язнів у подібних місцях, нікуди не випускати.
"Виходить, в тебе починається новий термін ув’язнення фактично, і найстрашніше — те, що він безстроковий, ти не розумієш, коли він закінчиться. Наприклад, у п’ятницю мене туди привезли, а в понеділок повезли на суд — три місяці утримання. Вони посилаються на те, що я — небажана особа і підлягаю депортації. Та ж, кажу, давайте я депортуюсь. В Україну, в якусь третю країну. Ні, кажуть, у тебе має бути контрольована примусова депортація, сам ти покинути Росію не можеш, а ми не можемо тобі таку депортацію забезпечити, тож поки ми цього не зможемо, ти будеш утримуватись у цьому центрі," — зазначив він.