У суботу, 15 грудня, на базі Херсонської ЦБС Бібліотеки-філії №3 відбулася VI ніч документального кіно про права людини в рамках Мандрівного фестивалю Docudays UA на Херсонщині.
Перед показом Перша херсонська кіношкола організувала для гостей творчу зустріч з режисером із Судану Ясиром Фаїзом. Він розповів про історію становлення кінематографу в Судані, про свій досвід у сфері кіно та про те, як зараз, незважаючи на заборону влади, у Судані знімають та показують фільми.
Розпочався і завершився показ фільмами про Україну. Першим показали «Гірчиця в садах» (режисер Пьотр Армяновський), який отримав на цьогорічному фестивалі Docudays UA спеціальну нагороду.
Стрічка розповідає про дівчину Олену, яка їде додому, у село на лінії фронту в «сірій зоні» Донецької області, де провела своє дитинство.
Під час перерви на каву та печиво глядачі ділились враженнями один із одним. Найбільше всім сподобався фільм «Вєаюфром», режисера Дмитра Лавріненко, який цього року отримав головний приз у номінації «DOCU/Україна» на фестивалі.
Фільм розповідає про харків’янина Женю. Йому 45 років, він працює двірником та колекціонує речі часів СРСР. Його мати живе в США і зробила для нього «Зелену карту». Щоб не втратити її, він мусить щороку їздити до Америки. Він записує своє життя на відео. Цей фільм досліджує реальність селфі за допомогою двох камер: одна камера належить героєві, а другою знімає режисер. У результаті ці дві реальності об’єднуються в одному фільмі.
Завершився показ о 7 ранку фільмом «Віддалений гавкіт собак», який зняв датський режиссер Сімон Леренґ Вільмонт. Фільм розповідає про життям 10-річного Олега, який мешкає зі своєю бабусею Олександрою у невеликому будинку в селі на лінії фронту.
Показ тривав майже 12 годин, та більшість все ж залишилася до самого кінця. Усього за ніч глядачі подивилися 10 фільмів про права людини.