Одне з нових "віянь" у системі українських реформ при нинішній владі - це впровадження так званих "платних" камер у місцях позбавлення волі.
Людина, яка має можливість сплатити певну суму, поміщається в досить комфортні умови. Зараз ідея платних камер є пілотним проєктом Мін'юсту, яку він вже апробував минулого року, коли функціонування платних камер принесло державі понад мільйон гривень.
Однак правозахисники дуже скептично ставляться до такої ідеї. Так, Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова переконана, що платні камери - це дискримінація в'язнів за майновою ознакою.
Як приклад, вона наводить СІЗО Києва, де є 20 місць у "привілейованих" камерах. Одне таке місце коштує дві тисячі гривень на місяць. Проте ці камери в основному пустують, тоді як у "звичайних" камерах умови жахливі, і люди там не мають можливості навіть нормально поспати. Більш того: за словами Денисової, вже є неодноразові звернення ув'язнених про те, що вони заплатили за "комфорт", але їх все одно помістили в загальну камеру.
“Я як уповноважений не можу підходити вибірково до норм Конституції”, - підсумувала омбудсмен.