В рамках наукової експедиції відбувся моніторинг біорізноманіття на 10 старих цвинтарях Правобережного Злакового Степу у Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській та Одеській областях.
Про це повідомила Українська Природоохоронна Група у фейсбуці.
За словами науковців, наразі у них є зібрані за 3 сезони (весна, літо, осінь) дослідницькі дані про види рослин на 50 цвинтарях Правобережного Злакового Степу та створені на 20 цвинтарях 20 ділянки моніторингу біорізноманіття. Також у Херсоні на Забалківському цвинтарі створили спеціальну ділянку для моніторингу видового різноманіття. Ще три таких ділянки створили на курганах, які теж є цвинтарями (Прилиманське, Усатове, Кам’янка).
“Ми дослідили флору кургану-цвинтаря в околицях села Висунці під Херсоном. Цей курган-цвинтар надзвичайно багатий на степову флору”, - зазначають науковці.
На 50 цвинтарях загалом виявили 50 видів рослин, які охороняються.
“Також тут представлені раритетні угруповання Зеленої книги України та біотопи Резолюції № 4 Бернської конвенції”, - пишуть дослідники.
Лідерка екологічного руху "Let's do it, Ukraine" Юлія Мерхель розповідала, що унаслідок підриву російськими військовими Каховської ГЕС серйозних забруднень зазнали вода та ґрунти Дніпровсько-Бузького лиману, а також Чорне море.
Раніше в ефірі “Вгору” доктор біологічних наук, професор, член правління Української природоохоронної групи, заслужений діяч науки й техніки України Іван Мойсієнко розповідав, що верби, які почали рости минулого року на території колишнього Каховського водосховища, добре перезимували. У них вже майже повністю розкрилися листки. І водопілля сприятиме подальшому росту верб і заростанню нових ділянок.
Восени у річці Кам’янка, яка розташована на території Каховського водосховища пересохли струмки, проте вода продовжила надходити й навесні її кількість зросла.
Медіаплатформа «Вгору» використовує файли cookie для покращення роботи сайту, аналізу відвідувань. Ми також можемо збирати персональні дані, такі як ім’я, ел. пошта чи номер телефону, лише за вашої згоди.