В рамках наукової експедиції відбувся моніторинг біорізноманіття на 10 старих цвинтарях Правобережного Злакового Степу у Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській та Одеській областях.
Про це повідомила Українська Природоохоронна Група у фейсбуці.
За словами науковців, наразі у них є зібрані за 3 сезони (весна, літо, осінь) дослідницькі дані про види рослин на 50 цвинтарях Правобережного Злакового Степу та створені на 20 цвинтарях 20 ділянки моніторингу біорізноманіття. Також у Херсоні на Забалківському цвинтарі створили спеціальну ділянку для моніторингу видового різноманіття. Ще три таких ділянки створили на курганах, які теж є цвинтарями (Прилиманське, Усатове, Кам’янка).
“Ми дослідили флору кургану-цвинтаря в околицях села Висунці під Херсоном. Цей курган-цвинтар надзвичайно багатий на степову флору”, - зазначають науковці.
На 50 цвинтарях загалом виявили 50 видів рослин, які охороняються.
“Також тут представлені раритетні угруповання Зеленої книги України та біотопи Резолюції № 4 Бернської конвенції”, - пишуть дослідники.
Лідерка екологічного руху "Let's do it, Ukraine" Юлія Мерхель розповідала, що унаслідок підриву російськими військовими Каховської ГЕС серйозних забруднень зазнали вода та ґрунти Дніпровсько-Бузького лиману, а також Чорне море.
Раніше в ефірі “Вгору” доктор біологічних наук, професор, член правління Української природоохоронної групи, заслужений діяч науки й техніки України Іван Мойсієнко розповідав, що верби, які почали рости минулого року на території колишнього Каховського водосховища, добре перезимували. У них вже майже повністю розкрилися листки. І водопілля сприятиме подальшому росту верб і заростанню нових ділянок.
Восени у річці Кам’янка, яка розташована на території Каховського водосховища пересохли струмки, проте вода продовжила надходити й навесні її кількість зросла.