Українка розповіла про вступ і навчання в університеті Марокко

"Спочатку приїхала на місяць. Виграла грант на безкоштовне навчання упродовж трьох місяців з проживанням у гуртожитку. Ще сім місяців навчання оплатив батько, - розповідає Єлизавета Домбровська. - Навчання у школі ведеться арабською, але в гуртожитку спілкувалась англійською. Тут навчаються дипломати з усього світу, які розмовляють чотирма - п'ятьма мовами. З'явився ще більший стимул до навчання. Також дізналася багато цікавого про інші країни - кожен студент на заняттях представляв свою культуру. Розповідав про традиції, кухню".

"Коли мала повертатися в Україну, познайомилася з майбутнім чоловіком. Вирішила залишитися і вступати в університет. Написала листа мароканському міністру з проханням дозволити навчатися в Марокко в державному університеті. Він дозволив спробувати здати екзамени разом з іншими студентами. Так вступила в інститут інформації і зв'язку на спеціальність "політичні комунікації". Зараз навчаюся на другому курсі магістратури".

"Також тут немає заліків, лише екзамени. Усі письмові. На сесію дається тиждень. Під час останньої було 10 екзаменів. Фактично за день потрібно було здати два іспити. Вони проходять у спеціальній аудиторії, де кожен має окреме робоче місце. Зазвичай дають одне і те ж запитання на всю групу. Роздають два чи три кольорових чорновики та один великий листок, який потрібно здати. Дається 2 години часу, - розповідає Єлизавета. - Спочатку я робила шпаргалки. Усі дуже дивувалися, бо тут ніхто цим не займається. Немає поняття "хабар". Якщо студент не здає екзамен, то переводиться в приватний університет або залишається на другий рік".