Микола Петровський, 31-річний волонтер з Херсона з інвалідністю, перебуває у російському полоні вже три роки. Його батьки повідомили, що стан здоров’я сина критичний.
Про це йдеться у матеріалі Суспільного.
За словами матері, останнє повідомлення від нього надійшло 30 травня 2025 року: “Мамо, я гнию. Моє тіло гниє”.
Чоловіка затримали російські військові 27 березня 2022 року у Херсоні. Наступного дня під конвоєм його привезли додому, де провели обшук. 1 квітня він востаннє зателефонував батькам. Після цього родина пів року не мала жодної інформації про місцеперебування Миколи.
Лише 29 вересня вони дізналися, що він перебуває у СІЗО Сімферополя, йому інкримінували шпигунство.
Верховний суд Криму 13 лютого 2024 року виніс вирок — 16 років колонії суворого режиму. Увесь цей час чоловік не отримував жодної медичної допомоги, хоча має інвалідність третьої групи. У 2012 році Микола потрапив у ДТП, після чого переніс важкі травми голови, перелами щелеп, ампутацію частини стопи та перебував у комі.
Батько полоненого розповідає, що стан його здоров’я значно погіршився: у нього фурункули по всьому тілу, зламаний протез, з’явилася пахова грижа. До повномасштабного вторгнення у 2022 році йому діагностували золотистий стафілокок.
Мати повідомляє, що через пошкодження протез натирає ногу, виникли рани на місці ампутації, нога втрачає чутливість. Вона побоюється, що без лікування це може призвести до нової ампутації.
Батьки спілкуються із сином через електронну систему для засуджених. Вони зверталися до всіх можливих інстанцій в Україні, зокрема до Координаційного штабу. За словами матері, кожен день у колонії може стати для Миколи останнім, якщо йому не нададуть медичної допомоги.