Цвітуть і пахнуть. Вітчизняні виробники троянд витісняють з національного ринку західних конкурентів

Вітчизняні виробники троянд витісняють з національного ринку західних конкурентів і прокладають шлях до Європи.

Про це пише журнал Новое Время.

Квіти нації

Українські виробники квітів впевнено витісняють з вітчизняного ринку західних конкурентів: згідно з даними Держстату, якщо в 2012 році на частку українських компаній припадало приблизно 30% ринку, то в 2016 році - всі 80%.

Зараз потреби ринку забезпечують всього чотири тепличних комбінати - Асканія-Флора, Камелія, Фрезія і Тандем, загалом вони мають 40 га теплиць.

При цьому, в 2016 році експорт троянд зріс утричі в порівнянні з минулим роком. Українські квітникарі реалізували майже 3 млн троянд. Причиною такого зростання стало відкриття нових ринків для українців, зокрема Ірану, Іраку і Казахстану. А основними покупцями українських троянд залишаються Польща, Білорусь і Нідерланди. Головна перевага української троянди на світовому ринку - її ціна, яка нижча за європейську.

Вихід на голландський аукціон окремих українських виробників поки виявився не дуже вдалим: щоб заявити про себе серйозно, потрібно бути присутнім на біржі 4-5 днів на тиждень і продавати за цей час не менше 150-200 тис. троянд. Це для українського виробника поки досить клопітно.

В цілому, обіг світового квіткового бізнесу становить € 30 млрд на рік - це майже третина ВВП України. Експерти визнають, що частка українських виробників в ньому - це крапля в морі.

Бізнес з шипами

Сергій Загоруйко, генеральний директор компанії Камелія, другого найбільшого виробника троянд в Україні, називає себе "квітковим динозавром": його Камелія на ринку вже майже чверть століття.

Загоруйко починав розводити троянди в селі Княжичі під Києвом, а вже сьогодні тут справжня фабрика троянд з 7,5 га теплиць, де працюють 120 робітників. У цьому господарстві зрізають по 100 тис. троянд на день.

Квітникар зазначає, що поступово європейські смаки приживаються і у вітчизняних споживачів. Наприклад, в останні п'ять років в Україну з Європи перекочувала мода на так звану піоновидну троянду.

"Це саме те, що у мене називалося "нестандарт" і продавалося у п'ять разів дешевше", - розводить руками Загоруйко.

Хіт останніх років - троянди з декількома маленькими бутонами на одному пагоні, так званий сорт "спрей". Вони настільки популярні, що в наступному році 25% місця в теплицях Загоруйко збирається відвести під ці сорти.

Без романтики

Романтичний флер навколо трояндових кущів розвіюється, як дим, коли бачиш, скільки праці стоїть за їх вирощуванням. Причому більша частина робіт виконується вручну.

На спеці, зігнувшись у три погибелі, дві немолоді жінки прищеплюють тільки-но висаджені кущі. Працюють вони в парі: одна робить надріз біля основи стебла, друга слідом перев'язує рослину. За день вони встигають обробити до 3 тис. кущів. На полі одночасно працюють кілька таких пар.

Втім, на світовому квітковому бізнесі, оборот якого складає €30 млрд на рік, а це майже третина ВВП України, - це крапля в морі.

Незважаючи на те, що виробництво троянд в Україні - бізнес високорентабельний, тут є і своя ложка дьогтю: це трудомісткий і дорогий бізнес перш за все через необхідність цілорічного опалювання теплиць.

Саме через це з ринку пішли багато квіткових компаній. Запорукою виживання в цьому бізнесі можуть стати лише нові енергоефективні технології та автоматизація виробничого процесу.