Ми живемо за часів, коли на наших очах відбуваються докорінні перетворення клімату планети. Зокрема термін “глобальне потепління” вже не перший рік став звичним не тільки для наукових праць, а й для шкільних підручників. Незворотні зміни кліматичних умов на Землі безпосередньо пов'язані з впливом антропогенного фактора: вплив людини на природу з кожним десятиліттям посилюється, завдаючи все більшої шкоди як навколишньому середовищу, так і економіці більшості країн світу.
Не оминають ці процеси й Україну. Щобільше, згідно з останніми дослідженнями, певною мірою наша країна є показовою для демонстрації кліматичних змін, що відбуваються в Європі.
Свідчить про це і доповідь Світового банку під назвою "Україна: підвищення стійкості до змін клімату в сільському та лісовому господарствах", опублікована днями на офіційному сайті установи.
Аналіз є першою детальною оцінкою потенційних наслідків зміни клімату для України, а його основна увага сфокусована на сільському господарстві, яке у тексті позиціонується як головна на сьогодні рушійна сила економіки та основна сфера створення нових робочих місць у державі.
Вчені стверджують: до кінця поточного століття середня температура повітря на українській території підвищиться одразу на 4 градуси за Цельсієм, це призведе до масштабних змін у природних комплексах. Вже зараз з кожним роком зима стає все теплішою і вологішою, а літо - спекотним і сухим, і за фактом тривалість цих пір року суттєво змінилася. Яскравим прикладом може бути лютий 2022 року, який, бувши зимовим місяцем за календарем, насправді є своєрідним “додатковим березнем”. Адже середньодобова температура повітря, зокрема на Херсонщині, не опускається нижче +3-5 градусів за Цельсієм. І, як видно із прогнозів синоптиків, до кінця зими картина практично не зміниться.
У дослідженні показано, що зменшення кількості морозних і збільшення спекотних днів на степовому Півдні призведе до підвищеного ризику посухи, що неминуче і згубно позначиться на аграрному секторі. Спостерігатиметься поступове зниження врожайності таких важливих для України сільськогосподарських культур, як ячмінь, кукурудза та соняшник. Серйозні наслідки очікують і на українські ліси: спостерігатиметься тенденція до значного скорочення площ дуба, ялини, бука та сосни – ключових порід деревини. А для такого регіону, як Херсонщина, де соснові ліси штучні, перехід до субтропічної зони обернеться справжньою катастрофою. Крім того, з потеплінням пов'язана небезпека підвищення ризику виникнення лісових пожеж та значного поширення деяких видів шкідливих комах.
Чи є шанс протистояти цим викликам? На думку Арупа Банерджі, регіонального директора Світового банку в справах країн Східної Європи, запобігти згубним наслідкам ще не пізно.
“Хоча зміна клімату є серйозною загрозою для життя та благополуччя у всьому світі, країни можуть вжити відповідних заходів щодо адаптації. Як показує наше дослідження, для України ще не пізно знизити кліматичний ризик для сільського господарства та лісів і розширити можливості розвитку у цих галузях”, - пояснив він, коментуючи доповідь.
Виходячи зі своїх даних, Світовий банк рекомендує українському уряду здійснювати перехід до кліматично збалансованого сільського та лісового господарств. Крім того, дуже важливо планувати заходи на місцевому рівні, щоб адаптувати дії в галузях, де виникають найбільші ризики у певних областях України. А, як уже зазначалося, Херсонщина якраз і належить до таких регіонів.
Зазначимо, завдячуючи дослідженню СБ, українські наукові установи тепер мають доступ до всіх кліматичних даних, у тому числі до даних кліматичних прогнозів для 7,400 мережевих точок, що охоплює всю території України, до кінця XXI століття. Ці дані зберігаються в Українському гідрометеорологічному інституті в Києві.
Фото з архіву "Вгору"