Суд, який ухвалив рішення, після його проголошення, не має права його змінювати або скасовувати. Це є однією з гарантій стабільності судового рішення.
Судді змінюють судові рішення після оголошення вердикту.
Ми знайшли низку випадків, де по одній і тій самій справі в судовому реєстрі знаходилося два різні вироки.
Якщо покарання було призначено в суді — вирок не може бути змінений. Для його оскарження потрібен апеляційний суд. Але є випадки, в яких суди вирішують «виправити» суть вироку. Такі ситуації, з великою ймовірністю, вказують на корупційні схеми.
Справа № 1
4 квітня 2017 року суддя Березін виніс вирок головному лікарю станції швидкої медичної допомоги. Лікаря звинуватили у службовій недбалості при проведенні тендеру, зобов’язали виплатити штраф та заборонили займати певні посади. Це рішення було відправлено в реєстр судових рішень.
Через 23 дні до ЄДРСР було надіслане друге рішення. Згідно з ним, лікаря засуджували за іншою частиною цієї статті кримінального кодексу та позбавили волі на 2 роки. В тому ж рішенні його звільнили від відбування покарання з випробувальним терміном в один рік.
Справа № 2
6 квітня 2017 року Лоботинський міський суд Харківської області засудив пенсіонера, який порушив правила дорожнього руху і став причиною ДТП, в якому загинула його дружина.
В судовому реєстрі є два рішення по цій справі. Обидва рішення прийняті в один день. Обидва набрали законної сили. Але в одному рішенні водія позбавляють права управляти транспортним засобом на 3 роки, а в другому — на п’ять. Ми не знаємо точно, яке з цих рішень є кінцевим.
Справа № 3
4 квітня 2017 року Баришівский суд Київської області виніс вирок. Наступного дня з’явився аналогічний вирок за цією ж справою, однак змінився прокурор та деякі формулювання по тексту (покарання залишилось незмінним).
Згідно статті 379 Кримінально-процесуального кодексу України суд має право виправити допущені в судовому рішенні описки та очевидні арифметичні помилки.
Питання про внесення виправлень розглядається на судовому засіданні. Учасники процесу мають бути про це повідомлені, але їх присутність необов’язкова.
В наших випадках мова не йде про виправлення орфографічний помилок. Судді в усіх випадках змінюють суть вироку.
Юрист Денис Майборода також стверджує, що зміна таким чином суті судових рішень є неприпустимою практикою і вказує на порушення закону.
«Суд, який ухвалив рішення, після його проголошення, не має права його змінювати або скасовувати. Це є однією з гарантій стабільності судового рішення.
Звичайно, у учасників судового процесу є можливість звернутися в суди апеляційних інстанцій й отримати новий вирок. Але самі тексти судових рішень можуть змінюватися виключно для виправлення описок й очевидних арифметичних помилок.
Проте, не всі суди звертають увагу на такі „обмеження“ і ця проблема не є новою. Ще у 1990 році пленум ВСУ вказував, що не всі суди правильно визначали коло питань, які можуть бути вирішені у такому порядку і, відповідно, порушують закон.
У випадках, які ми розглядали в статті, виправлення також не стосуються описок і помилок, а змінюють суть судового рішення. Так, у першій справі навіть додано абсолютно нові абзаци за текстом мотивувальної частини та змінено докорінно резолютивну частину рішення», — розповідає Денис.