Сьогодні, 16 січня, вся країна вшановує пам'ять «кіборгів» - військових та добровольців, які загинули, обороняючи Донецький аеропорт.
«Кіборги» героїчно захищали стратегічний об’єкт 242 дні. Бої тривали з вересня 2014-го до 22 січня 2015 року і стали одними із найзапекліших у війні на сході України.
Останнім найтрагічнішим днем стало 20 січня 2015 року. Сепаратисти підірвали так званий новий термінал. Бетонні перекриття в багатьох секціях обвалилися, поховавши українських захисників. У цьому протистоянні з ворогом загинуло 58 «кіборгів».
У боях за аеропорт полягло понад двісті наших бійців, а отримали поранення більше п'ятисот. Бої за Донецький аеропорт стали символом бойового духу українського війська.
Серед мужніх хлопців були й наші земляки.
Євгеній Авертин, позивний «Голка». Почав служити в зоні АТО/ООС, пішов добровольцем у першу хвилю мобілізації. Тоді йому було 27 років.
У мирному житті юнак працював адміністратором у ресторані, а за фахом був хореографом-балетмейстером. Почав танцювати з юних років, а коли виповнилося шістнадцять, став п’ятиразовим чемпіоном України, а також срібним чемпіоном Європи.
У другій половині квітня 2014 року Євген уже воював у Донецькій області, спочатку в Доброполлі, а потім захищав аеропорт. Він згадує, що найпекельнішими були останні дні перебування на об’єкті - три доби безперервного бою.
Євген має декілька нагород, якими він дуже пишається, усі вони - від волонтерських організацій та від спільнот учасників АТО/ООС.
Ігор Швед також пішов захищати країну ще за першої хвилі мобілізації в березні 2014 року. Проходив службу в окремій бригаді армійської авіації та окремій аеромобільній бригаді. Під час захисту Донецького аеропорту його поранили, але ще добу він не припиняв бій. У 2015 році боєць проходив реабілітацію після декількох операцій.
У 2016 році указом Президента України за особисту самовідданість, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності країни, високий професіоналізм та вірність військовій присязі був нагороджений орденом « За мужність» III ступеня.
Олександр Рейхерт наймолодший херсонський доброволець, який, на жаль, загинув у віці 18 років.
Юнак, не повідомивши батьків, утік на війну. Бо не хотів, щоб його відмовляли залишитися вдома. Адже вважав, що це його обов’язок - захищати країну. Мати та батько більше місяця не підозрювали, що їх син перебуває в Пісках, гадали, що відпочиває у друзів.
Одразу після ротації Олександр всього на декілька днів завітав додому, щоб побачити найрідніших та підлікуватися від простуди. І тоді сказав, що смерть та поранення оминули його завдяки молитвам матері та іконі, яку йому подарувала улюблена викладачка з гідрометтехнікуму.
Але потім, у боях за селище Піски, він загинув.
Пам’ятаємо кожного.
І щиро дякуємо всім, хто захищав та захищає нас дотепер.
Заходи до дня «кіборгів».