«Справжня війна – це війна за самоврядування» – польський експерт про Україну і досвід Польщі

Експерти розповіли, чому польські громади не мусять випрошувати гроші у регіональної чи центральної влади.

Варшава – Майже 40 відсотків податку від фізичних осіб у Польщі потрапляє до бюджету місцевих громад. Польські органи місцевого самоврядування найнижчого рівня отримали великі повноваження і надійні джерела фінансування 25 років тому. Поляки переконані, що завдяки успішній реформі децентралізації управління державою в рази покращилися економічні показники як на місцях, так і загалом у країні. Радіо Свобода запитало польських експертів, як саме децентралізація польської держави вплинула на якість надання послуг населенню та рівень життя пересічних громадян.

Єжи Стемпень, колишній голова Конституційного суду Польщі – один із авторів польської реформи самоврядування. Він переконаний, що серед багатьох інших реформ, які проводилися у Польщі в 1990-ті роки саме реформа децентралізації влади полякам вдалася найкраще. Річ у тім, пояснює Стемпень, що місцеві громади стали справжніми господарями територій, на яких вони проживають. Вони отримали відповідний правовий статус, майно, яким можуть самостійно розпоряджатися та значну частину грошей від зібраних на місцях податків.

За словами Стемпеня, значною мірою саме це дозволило Польщі зробити цивілізаційний стрибок у напрямку західних демократій і протягом двох десятиріч збудувати стабільну й динамічну економіку країни. Польща була єдиною країною ЄС, де економічне зростання продовжувалося під час недавньої кризи, що охопила всю Європу. Польський експерт пояснює, яким чином сильне самоврядування працює на благо всієї країни.

«У чому полягає ідея децентралізації? Якщо все централізовано і десь у центрі буде вчинено помилку, то ця помилка поширюється з центру на місця. Якщо ж держава децентралізована і десь місцева влада зробить помилку, то вона буде локалізована в одному місці, вона не пошириться на всію систему влади. При чому, люди бачитимуть цю помилку, вона стане повчальним уроком для інших. У свою чергу позитивний досвід, який є на місцях, також поширюється, адже люди його бачать і хочуть наслідувати», – каже він.

Стемпень наголошує, що передача влади з центру на місця змінює менталітет людей. Вони стають більш ініціативними та підприємливими, а водночас починають об’єднуватися навколо вирішення важливих питань громади. Справжнє, а не паперове самоврядування, каже експерт, – це найкращий інструмент виховання активного і небайдужого громадянина.

Спостерігаючи за проведенням реформи самоврядування в Україні, Єжи Стемпень побоюється, що українці недооцінюють її значення. Він не поділяє поглядів про те, що ця реформа не на часі, бо, мовляв, в Україні тривають воєнні дії.

«Справжня війна – це війна за самоврядування, тому що це війна за те, де у майбутньому опиниться Україна, за те, чи визволиться вона від візантійського домінування, і чи ввійде в коло західноєвропейської культури. Мир в Україні значною мірою залежить від геополітики, натомість те, яким буде територіальне самоврядування, залежить тільки від українців про досвід, – переконаний польський експерт.

Чому у поляків високий рівень довіри до місцевої влади?

Мирослав Скірка – експерт з Колегіуму Східної Європи, організовує навчальні візити до Польщі українських чиновників, які знайомляться з польським досвідом реформи самоврядування. За його словами, успіх польської реформи самоврядування був закладений ще в 1990 році, коли багато компетенцій передали з центру на місцевий, найнижчий рівень самоврядування – громадам. Зокрема, туди передали питання наповнення місцевого бюджету з податків та надання основних послуг населенню.

«Це дозволило подолати кілька негативних явищ, успадкованих від комунізму. Перш за все, низький рівень довіри до влади. Тепер на локальному рівні цей рівень довіри у нас дуже високий. Це дозволило також створити досить серйозні бюджети і адекватну адміністрацію на місцевому рівні», – розповідає Скірка.

Мирослав Скірка звертає увагу на те, що самоврядність спонукає людей до суспільного діалогу. Він пояснює, що реальні, а не копійчані бюджети громад, їхні великі компетенції стимулюють громадян до того, аби свідомо і відповідально ставитися до обрання місцевої влади, а потім контролювати її. У Польщі неможливі такі ситуації, говорить Скірка, щоб виборці обирали когось до місцевої ради за безкоштовну гречку.

Більше того, каже експерт, польська місцева влада сама створює механізми, які мають навчити громадян брати активну участь в управлінні громадою. Значного поширення у Польщі набули так звані громадські бюджети. Йдеться про те, що влада частину місцевого бюджету призначає на конкретні цілі, визначені громадою. Мешканці пропонують, що саме потрібно зробити на якійсь вулиці чи в кварталі, а потім обирають найкращі проекти голосуванням. Таким чином останніми роками споруджено чимало нових тротуарів, дитячих і спортивних майданчиків та багато іншого.

Нерідко сільські громади мають кращу інфраструктуру, ніж великі міста

Як пояснює Мирослав Скірка, тоді, коли громади стали господарями своїх територій та своїх грошей, якість надання послуг населенню значно поліпшилася.

«Це врешті-решт призвело до того, що ключові елементи інфраструктури громади – школи, місцеві поліклініки, дороги, система переробки чи утилізації твердих відходів тощо – все це організовує сама громада за свої гроші, і старається зробити так, щоб люди були задоволені. В результаті ми маємо таку ситуацію, що наші сільські території, навіть найбільш віддалені, мають таку інфраструктуру, яка досить часто є кращою, ніж інфраструктура у великих містах», – зазначає польський експерт.

Скірка розповідає, що серед компетенцій польських громад є сприяння розвитку місцевого бізнесу. За його словами, громади стараються збудувати систему заохочення інвестицій задля створення нових робочих місць, адже органи місцевого самоврядування напряму отримують податки від місцевого бізнесу. На місцях, пояснює він, залишається 37,5 відсотка податків від фізичних осіб та майже 7 відсотків – від юридичних. Інакше кажучи, громади не мусять ходити з простягнутою рукою до повітових чи регіональних органів влади. Вони самостійно вирішують як розпорядится власними бюджетами.

«Що це означає? Це означає, що на локальному рівні зовсім змінився інвестиційний клімат. Місцева влада з радістю приймає інвестора, допомагає йому розвивати бізнес, щоб він знайшов відповідні можливості для роботи і для реалізації своїх завдань, щоб міг заробляти гроші, бо це означає що всі навколо нього багатітимуть», – каже Скірка.

Таким чином, говорить експерт, Польща стала привабливою для інвесторів державою, а економічне зростання відбувається на всій її території. Очевидно, каже він, є регіони більш розвинуті, а є такі, що відстають, але у польській державі працюють механізми, які допомагають підтягнути до загальнодержавного рівня слабших.

«Зміна інвестиційного клімату – це користь для цілої громади, тож це змусило людей, які були при владі відмовитись від корупції в таких масштабах, як це було колись. Тепер бізмесмен не ходить з хабарями до органів місцевого самоврядування, щоб йому дозволили розпочати тут бізнес, а навпаки ці органи самі шукають бізнесмена, щоб він там інвестував», – зазначає Скірка.

Мирослав Скірка нагадує, що в 1990 році рівень валового внутрішнього продукту Польщі та в Україні був майже однаковий. Сьогодні Польща випереджає Україну за цим показником у чотири рази. За словами польського експерта, це сталося, зокрема, тому, що Київ свого часу відкинув логіку європейського розвитку держави, де громади мають значно більше повноважень, ніж українські. За словами Скірки, централізована влада має централізований бюджет, а це означає, що всі основні фінансові потоки контролюються вузькою групою державної еліти й не доходять до територій, яким вони дуже потрібні, тому громади не розвиваються.

Юрій Савицький