Спекотний липень у ваганнях: абітурієнти, час визначатись

Вступна кампанія-2019 розпочалась: батькам терміново треба  провести з власними дітьми профорієнтаційні бесіди, а дітям – знайти переможні аргументи для боротьби за право самим вирішувати яку професію обрати.

Допоки з батьківських вуст лунає: «Юрист – це надійно! Лікар – ще краще», розгублений абітурієнт складає ЗНО й творчі іспити, й шукає в собі сили переконати безкомпромісних («це ж твоя доля вирішується») родичів у тому, що тільки він вирішує де й на кого йому вчитися.

Майстерність переконання – справа не з легких: пам’ятаю з власного невдалого досвіду, коли душа воліла вилетіти з батьківської домівки в університет ім. Карпенка-Карого будувати акторську кар’єру, а воля обставин залишила мене в Херсоні й затьмарила юні мрії про Київ, кіно і телебачення.

«Не відпускаєте в інше місто – так хоч не заважайте обрати спеціальність до душі», - подумала я, обрала факультет «Журналістика» й не можу сказати, що пожалкувала. Але вцілити влучно в майбутню професію вдається не кожному абітурієнтові: минає всього рік навчання, а вже зрозуміло, що прогадав ти зі спеціальністю, і батьки «капають», що не покликом душі професію обирати треба, а вимірюючи перспективу працевлаштування в грошовому еквіваленті.

Переважна більшість студентів (спостереження за одногрупниками) всі чотири роки грають в мучеників, яким вся ця навчальна тяганина з перескладанням «н»-ок і незаліків набридла. На ліквідацію неодноразово відправляли, а все ж не вигнали, тож студенти й раді, що ступінь бакалавра все одно здобудуть, а потім мама змусить вступити на магістра, а діватись нікуди: треба відпрацьовувати гроші батьків за навчання, а потім ще й аспірантура на них чекає, бо комусь відкос від армії, а комусь – просто дуже подобається бути студентом з потенціалом. Але - з потенціалом лінивця, який не розглянув інших варіантів, що ж робити зі спеціальністю, яка не подобається.

Якщо абітурієнт досі навіть орієнтовно не знає, яка професія може визначити його майбутнє, можна завітати на консультацію з психологом, який розкриє спектр спеціальностей від «Фармація», «Початкова освіта», «Ерготерапія» до «Право», «Журналістика», «Маркетинг» і допомогти визначитися. Вагання не повинні бути довгими: є поклик душі – треба діяти, а не сподобається вибір – завжди можна зробити другу спробу.

Адже деякі вищі вже йдуть назустріч «невгадайкам», дають можливість переобрати спеціальність, перейти на інший факультет без втрати навчального року. Зокрема, як це роблять студенти Міжнародного класичного університету ім. Пилипа Орлика в м. Миколаєві. Бо там є так звана програма «Шанс». Цікаво, що за цією програмою кількість балів ЗНО не має значення.  Адже часто буває таке, що випускнику школи подобається, наприклад, спеціальність «Туризм», а з необхідною для вступу географією не товаришує ніяк. Звісно, можна витратити купу грошей на репетитора та безліч часу на зубріння, але все одне скласти ЗНО гірше, ніж ті, хто не готувався взагалі. А тим, хто після школи працював заробляючи на навчання та позабув шкільну програму,  зважитися на здачу екзаменів взагалі дуже важко. Пощастило, що є вузи, які розуміють таких абітурієнтів. До університету МКУ імені Пилипа Орлика можна вступити навіть без ЗНО, скориставшись поетапним шляхом для здобуття вищої освіти. Спочатку отримати диплом кваліфікованого робітника, після чого є шанс стати студентом коледжу за скороченим терміном навчання і отримати диплом бакалавра.

Більш того, можна навчатися, одночасно заробляти кошти та отримати не один, а два дипломи - це можливо завдяки партнерству з Американським Йоркським університетом і Вищою школою менеджменту в Легниці, Польща.

Переобрати спеціальність – зрозуміло, але як не вилетіти з університету, заробляючи гроші на навчання? Це цілком реально, якщо студент обрав дуальну модель освіти – поєднання навчання в університеті ім. Пилипа Орлика з навчанням у вищі партнері - або у  Йоркському університеті, або у Вищій школі менеджменту, і роботу за спеціальністю за кордоном. Наприклад, якщо студент тричі проходить практику в болгарському готелі, працюючи аніматором, офіціантом або хостес, то в кишені в нього не тільки гідна заробітна плата під час зимових або літніх канікул, повернення в університет без клопоту про те, що робота завадила навчанню, а ще й гарантований подвійний диплом. Ті, хто стверджує, що навчання – це лише «підручникова буденність», той нічого не знає про те, як водночас робити три справи: працювати на італійському круїзному лайнері, бачити світ довкола й під час цього усвідомлювати чи подобається спеціальність, за якою проходить стажування.

Якби чотири роки тому я знала, що таке можливо, - то скільки б нервів і фінансів було б заощаджено!

Вступна кампанія в липні, в найспекотніший сезон для відпочинку на морі, – це несправедливо. Проте, можна не розтягувати сперечання з батьками й вагання з вибором професії на цілий місяць, якщо визначитися з ВНЗ швидко й влучно. Не бійтесь зробити помилку: хто не помиляється – той не завзятий, а азарт у студента в крові!

Прислухайтеся до порад, але робіть свій вибір. Бо це - ваше майбутнє.

Довідково: консультації для абітурієнтів проводяться в приймальній комісії університету за адресою: м. Миколаїв, вул. Котельна, 2. Представництва у Херсонській області: смт Чаплинка, смт Каланчак, м. Скадовськ, м. Гола пристань. Телефон приймальної комісії (0512) 59-30-01, 55-07-36, 099-541-92-22, 067-904-50-06 https://mku.edu.ua/

P.S. Матеріал створено в рамках партнерського проекту онлайн газети "Вгору" спільно з Міжнародним класичним університетом ім. Пилипа Орлика.