Приєднуйтесь до спільноти “Вгору”!
Підтримати нас

Штучний алмаз, грибний пластик та ліки для землі - винаходи херсонських науковців

Поширити:
10 листопада 2021 09:12
1,654

Щороку 10 листопада у світі відзначають День науки. Пропонуємо дізнатися про п'ять визначних винаходів, які зробили херсонці.

Перший у світі штучний алмаз за схемою академіка родом із Херсона

Радянський фізик та академік Леонід Верещагін народився в Херсоні 29 квітня 1909 року. Під його керівництвом вперше у світі було штучно синтезовано алмаз та його міцніший відповідник - кубічний нітрид бору. 

Леонід Верещагін

На початку 1970-х років Верещагін висунув концепцію "металізації" речовин під час великого тиску на них. На той момент підтвердити його теорію на практиці було неможливо - академік випередив науку приблизно на 15 років. Цю концепцію експериментально змогли підтвердити лише після його смерті.

Ліки для землі або як винахід херсонця допомагає аграріям з усього світу зменшити використання пестицидів

Фізик-технолог та академік Сергій Осипенко народився 29 лютого 1952 року в сім’ї викладачів у Херсоні. У певний момент вчений жахнувся від великого хімічного навантаження на українські грунти. Він вирішив винайти засіб, який допоможе аграріям зменшити використання пестицидів і водночас збільшити врожаї. Так Сергій Осипенко створив біогель на основі природних матеріалів. До складу входять: “дикі” бактерії (інокулянти), природний фунгіцид та органічний гумат.

Сергій Осипенко

Дослідження продукту проводилися в 2016-2017 роках у Херсонській області. Результат -  при використанні біогелю доза використання гербіцидів, мінеральних добрив і фунгіцидів знизилася на 25%; врожайність збільшилася на 15%. 

Гель виготовляє науково-виробниче підприємство, яке заснував Осипенко. Готують його на гідротермодинамічному змішувачі. Цю технологію нагріву рідкого середовища херсонського вченого впроваджено в промисловості України, США, Європи та Китаю. 

Біопластик із грибів замість шкідливої пластмаси 

Розробка херсонських вчених здатна витіснити пластикові речі з широкого вжитку. Абажур, вазон для квітів, облицювальна плитка і навіть пуф для сидіння - не з пластику, а з біополімеру. Науковці Херсонського державного аграрно-економічного університету Ігор Чернишов, Максим Левченко та Геннадій Каращук винайшли природний матеріал, з якого виготовляють побутові речі. Відкрили матеріал випадково - під час лабораторних робіт з вирощування та перероблювання глив.

 Ігор Чернишов, Максим Левченко та Геннадій Каращук

Біополімер фактично вирощується у лабораторії. Будівельним матеріалом слугує хітин міцелію гливи, який надає виробу щільності та міцності. Грибний міцелій змішують з відходами сільськогосподарського виробництва і за 2 тижні отримують  речовину. Один кілограм біополімеру коштує всього 50 гривень, що економічно дуже вигідно.

Вазон з грибів

Тріумф херсонки на Олімпіаді геніїв у США з проєктом очищення Дніпра

П'ятнадцятирічна школярка з Нової Каховки Вікторія Панченко перемогла в Олімпіаді геніїв у США. Разом із родиною дівчинка винайшла органічне плато, яке очищує водойму без механічного втручання в екосистему. 

Свою розробку дівчина вирішила відправити на Олімпіаду геніїв до Сполучених Штатів, де було представлено близько півтори тисячі інших винаходів учасників з різних країн світу. 

Вікторія Панченко

Ідея розробки виникла зі спостереження під час прогулянки на байдарці. Вікторія помітила, що біля очерету вода завжди чистіша. Після експериментів дівчина разом із сестрою та мамою з'ясували, що рогіз та очерет можуть очищувати воду від нітратів та фосфатів. 

Головна задача полягала у тому, щоб розмістити очерет не тільки вздовж узбережжя, а й в інших частинах водойми. Для цього дівчина вигадала висадити очерет на платформу без грунту та мулу. Рослина прижилася й дала пагони. Разом дівчата зробили спеціальну мобільну конструкцію - каркас із пластикових труб, утримувальна сітка та висаджений в неї рогіз і очерет.

Цей проєкт проривний в екоочищенні водойм, оскільки є високоефективним, не порушує екосистему водойми та не потребує великих коштів на виробництво. Винахід посів третє місце, дівчина отримала стипендію 15 тисяч доларів на навчання у Нью-Йорку.

Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/

Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ
Матеріали партнерів