Якщо ви думаєте, що новим поліцейським найтяжче на патрулюваннях, то ви помиляєтесь — найважливіша їх боротьба триває у них вдома, у звичному колі їх спілкування.
Побував на Різдвяних святах на селі, у бабці. Мав змогу побачити хлопця, який з літа патрулює вулиці Львова у новій формі поліцейського. І, що важливіше, побачив, як до нього ставляться друзі, родичі, колишні однокласники.
— О, коп! Привіт! - зустрічають його.
— Я чула, що 2500 доларів заносили і людей спокійно брали в нову поліцію, - говорить йому родичка.
— Ну слухай, не кажи, що там у вас всі такі вже чесні, мають бути і нормальні. То поки що не беруть грошей, а потім стане все як має бути, - каже хлопцеві його друг.
Поліцейський, хоча і не одягнений у форму, ввічливо вислуховує усі ці випади, а тоді приймається роз'яснювати, за рахунок чого в службі усунуто хабарі, за які порушення вже було звільнено людей з поліції (алкоголь, сон на службі, хабарів серед порушень не значилось) і чому у поліції все вийде. І ти слухаєш його, дивишся на впевненість в його очах, на те, як люди хоч і не змінюють своїх думок кардинально, проте сповнюються поваги до молодого ідеаліста-копа і їх зневіра і сумніви щодо поліції починають кульгати, - дивишся, і твоя поваго до нової поліції росте.
І що тут найцікавіше - не поліція надає авторитет цьому новому копу, а він - своїми діями, своїми переконаннями, своєю стійкістю - кожен окремий коп своєю поведінкою надає новій поліції того авторитету і тієї віри в неї. І я завдяки таким людям вірю, що все в нової поліції вийде.