Що чекає вимушених переселенців у 2017 році?

В 2017 році ми очікуємо більш активної роботи Міністерства внутрішньо переміщених осіб і зсув впливу на державну політику стосовно цих громадян у бік нового міністерства, — Ольга Гвоздьова.

Ольга Гвоздьова, «ДонбасSOS» для "Громадського радіо" розповідає про те, що зміниться для вимушено переміщених осіб у 2017 році.

Анастасія Багаліка: Розкажіть, що змінилося з 1 січня для вимушених переселенців?

Ольга Гвоздьова: Я б не сказала, що щось кардинально змінилося. Так, у нас є новий бюджет, але насправді для внутрішньо переміщених осіб небагато змін. Наприклад, для адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам закладена та сама сума, яка була в 2015 році. Це більше, ніж сума 2016 року, але кількість переселенців у нас у 2015-му була меншою, порівняно з тим, скільки їх є зараз.

Є один дуже спірний документ, який багато хто вже назвав зрадою проти внутрішньо переміщених осіб, так зване повернення штампів. Але насправді багато чого буде залежати від того, як ця постанова буде виконуватись на місцях, бо прямо не сказано, що вимагаються штампи, але це було проблемою у 2016 році. 2016 рік був дуже складним для внутрішньо переміщених осіб, але ми сподіваємося, що у 2017-му такого не буде.

Ірина Сампан: А коли ми зможемо говорити, що перейдемо на електронну систему пропуску і систему обліку?

Ольга Гвоздьова: Якщо ми кажемо про дозволи для перетину лінії розмежування, то вони, в принципі, вже достатньо давно є в електронній формі. Більшість людей, які мають паперові перепустки могли вже перейти на електронні, але зараз виникає питання, чи взагалі доцільна ця система отримання попередніх дозволів, якщо насправді у нас на місцях є паспортна перевірка. Багато випадків, коли на нашу гарячу лінію звертаються люди з проблемами через технічну несправність сайту. Тому їх все одно перевіряють на місці при перетині лінії розмежуванні.

Часто такі технічні проблеми іноді навіть можуть спонукати давати хабара людині, якщо у неї все нормально з документами, але з дозволом, наприклад, щось неправильно. Громадські організації кажуть, що цю систему треба змінювати.

Є ще такий момент, що люди, які перетинають лінію розмежування, можуть перетнути кордон і виїхати, наприклад, через Росію, особливо з Луганської області, а потім повернутися в Харківську область на кордоні, тому що у них простіша система перетину кордону, ніж перетину лінії розмежування, тому що на кордоні не потрібно попереднього дозволу.

Також у 2017 році ми очікуємо, що нарешті запуститься єдина база внутрішньо переміщених осіб. В ідеалі, це буде електронний кабінет для кожної внутрішньо переміщеної особи, куди людина може зайти і надати інформацію про свої потреби. Держава, маючи цю інформацію, має вибудовувати політику і програми, які будуть фінансовані як за рахунок державного бюджету, так і за рахунок коштів міжнародних донорів. Вже створений мультитрастовий фонд на рівні Кабінету Міністрів, але база поки що не запущена, доступу до електронних кабінетів поки що немає. Зараз доступ до них має тільки Міністерство соціальної політики і управляння соцзахисту на місцях, але поступово цей доступ буде розширений, і внутрішньо переміщені особи матимуть можливість надавати свою інформацію до кабінетів.

Крім того, ми сподіваємось, що система перевірок внутрішньо переміщених осіб буде спрощена якраз через запуск бази, бо таким чином буде покращений обмін інформацією між Міністерством соціальної політики та інформацією, яку мають прикордонники на лінії розмежування.

Якщо колись ця система запуститься, ми скасуємо сумнозвісну 365-ту постанову, коли до внутрішньо переміщених осіб ходять до дому і перевіряють. Насправді ця складна система буде вже непотрібною, але обмін цією інформацією є доцільним тільки у випадку, якщо внутрішньо переміщена особа отримає адресну допомогу на відшкодування ренти за житло і комунальних. А от всі інші виплати, в тому числі і пенсії, не мають бути залежними від статусу внутрішньо переміщеної особи. Тільки якщо буде затверджений, наприклад, механізм, по соціальних виплатах та пенсіям громадянам, які проживають на непідконтрольних територіях, можна буде сказати, що система запрацює нормально.

Анастасія Багаліка: Коли це може статися?

Ольга Гвоздьова: Якщо ми кажемо про базу внутрішньо переміщених осіб, то вона вже мала б запрацювати. Насправді я не хочу називати конкретні дати. Мабуть, на першому етапі, вона повністю запрацює для всіх управлінь соцзахисту, це має статися до кінця зими.

А другий етап, коли доступ отримає Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, мабуть, буде весною-влітку. Міністерство з питань тимчасово окупованих територій вже створили робочу групу, де експерти, як з міністерств, так і з громадських і міжнародних організацій, працюють над розробкою нових нормативних актів, підзаконних актів і законодавства. В тому числі, там обговорюється можливість затвердження механізму з питань виплати пенсій громадянам, які проживають на непідконтрольній території, але, на жаль, поки зараз, як і весь 2016 рік, цю роботу ігнорує Міністерство соціальної політики.

У 2017 році ми очікуємо більш активної роботи Міністерства внутрішньо переміщених осіб і зсув впливу на державну політику стосовно цих громадян з Міністерства соціальної політики до нового міністерства.

Анастасія Багаліка: Ми знаємо, що новий транш МВФ, який ми будемо отримувати 2017 року, прив’язаний до теми розробки механізму виплат пенсій на непідконтрольних територіях. Яким може бути цей механізм?

Ольга Гвоздьова: Транш Європейського Союзу так само прив’язаний до цього питання. Є кілька варіантів механізму. Якщо ми розділимо громадян умовно, ті громадяни, які можуть виїжджати на непідконтрольну територію, мобільні громадяни просто виїжджають, прикріплюються до конкретного Пенсійного фонду, і отримують пенсію, незалежно від статусу внутрішньо переміщеної особи, бо вони, фактично, такими не є. Плюс вони мають певний час виїжджати, показуючи, що вони, власне, живі. Це може бути з періодичністю раз на півроку.

Що стосується тих громадян, які є немобільними, люди з інвалідністю, старенькі люди похилого віку, які не можуть самостійно виїхати, то тут необхідно підключати міжнародні гуманітарні організації, які працюють на непідконтрольній території. Тут може бути кілька варіантів, наприклад, оформлення довіреності, коли особа, яка не є мобільною, передає право отримання цих грошей на підконтрольній території певній особі, і ця людина виїжджає, отримує кошти і повертається.

Інший варіант, коли буде підключена міжнародна організація, яка може складати списки цих людей. І так само міжнародні організації можуть за потреби закуповувати на підконтрольній території певні товари громадянам, які, власне, мають отримати пенсії.

Найперший варіант, який вже можна запровадити, і про який Пенсійний фонд говорить, полягає в тому, що людей, які проживають на непідконтрольній території, при цьому працюють на підприємствах, які функціонують там, і водночас є пенсіонерами, можна дуже легко ідентифікувати. За них підприємство платить податки і, в принципі, цим особам вже можна забезпечити пенсії. Але наразі цей механізм досі не прописаний, ми не розуміємо, чому Пенсійний фонд і Міністерство соцполітики не виходить з ініціативою розробки цього механізму, чомусь незрозуміло чого чекають.

Анастасія Багаліка: Яким він може бути, на вашу думку? Мені здається, що багато наших співгромадян піддадуть таку ініціативу осуду.

Ольга Гвоздьова: Якщо ми кажемо про ініціативу виплати пенсій громадянам України, то це стаття 46 Конституції України. Ми не говоримо про те, щоб виплачувати адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам або робити якісь додаткові речі, а про те, що ці люди мають право на це, згідно Конституції. Це можливість показати тим громадянам, що ми можемо про них дбати.

Анастасія Багаліка: З іншого боку, наша Конституція нічого не говорить про соціальні виплати людям, які, наприклад здійснили якийсь злочин проти територіальної цілісності країни, але це ж не означає, що Україна як держава має без жодної дискусії погодитися на соціальні виплати тим, хто справді, можливо, зі зброєю в руках допомагав валити українську владу на нині непідконтрольних територіях, тобто якийсь механізм перевірки все одно має бути.

Ольга Гвоздьова: На громадян, пов’язаних з терористичними угрупуваннями, мають бути відкриті карні справи. При цьому ми розуміємо, що з цим теж дуже багато проблем. Це мають бути реальні карні справи. Якщо ми кажемо про пенсіонерів та громадян, то ми маємо розуміти, що, за сьогоднішнім законодавством, у нас навіть засуджені громадяни мають право на виплати пенсій.