Що буде із субсидією після монетизації?

На першому етапі втілення програми «монетизації» субсидій зміни торкнуться лише постачальників послуг, а не домогосподарств.

Планують цей етап розпочати з січня 2018 року, якщо уряд ухвалить запропоновану програму монетизації субсидій.

Другий етап торкнеться вже споживачів послуг, але розпочнеться він лише після успішного втілення першого, і не факт, що це вдасться зробити протягом року.

На другому етапі передбачається, що субсидія буде нараховуватися в грошах адресно на особисті рахунки субсидіантів. При цьому споживач, який отримує субсидію, сплачуватиме повну суму, яка вказана у нього в платіжці за комунальні послуги. Зараз субсидіанти сплачують частину цієї суми, бо вона автоматично зменшена на величину субсидії.

За програмою має змінитись система розрахунків по субсидіях із підприємствами-постачальниками комунальних послуг та енергоносіїв.

«Втілення програми передбачає перший етап, коли ми хочемо всі розрахунки по субсидіях перевести на рівень грошових розрахунків. На сьогоднішній момент ці розрахунки відбуваються досить непрозоро за протокольними рішеннями», – пояснює заступник міністра фінансів.

Зараз розрахунки відбуваються за принципом взаємозаліку (клірингові розрахунки), коли на суму нарахованих субсидій держава зменшує для підприємства суму податків та інших платежів. У Мінфіні пропонують платити підприємствам – постачальникам послуг грошима і податки від них отримувати так само – в повному обсязі.

«Ми хочемо щоб всі відкрили рахунки в Казначействі, всі надавачі послуг відкрили рахунки в Казначействі, так само і організації, які здійснюють видобуток енергоносіїв. Далі ми зможемо на ці рахунки надавачів послуг перераховувати кошти по субсидіях, а вони, в свою чергу, будуть розраховуватися із постачальниками газу та за податки. Фактично ті податки, які мала би сплатити НАК «Нафтогаз» до бюджету, компанія компенсує субсидіями», – зазначає Сергій Марченко.

Система взаємозаліку зобов’язань настільки непрозора, що не дозволяє прогнозувати ситуацію. До того ж в Міністерстві фінансів зазначають, що компенсація останнім часом виходить нерівноцінна: на 1 гривню субсидії має припадати 1 гривня податків, але цього не відбувається.

В уряді висловлюють переконання, що перехід на прямі розрахунки в грошах зекономить бюджетні кошти.

«Казначейство фактично буде виконувати функцію банку, який дозволить бачити стан розрахунків у системі. На сьогодні проблема в Мінфіні не в тому, що десь коштів не передбачили. Проблема в тому, що ми нараховуємо субсидіантам суми субсидій за газ більші, ніж фактично спожиті. І це питання є досить проблематичним», – констатує заступник міністра.

Розрахунок субсидій відбувається за показниками середніх норм споживань, а не за фактично використані ресурси.

«Ми заплатили за газ, який не спожитий. Пропонується, щоб ми надавачам послуг сплачували за фактично спожитий газ. Вони прийдуть до держказначейства із платіжними документами і покажуть, що субсидіанти спожили такі обсяги газу і ми їм за це і заплатимо», – зауважує Сергій Марченко

Не скоро. Це має впроваджуватись на другому етапі програми, який почнеться лише після успіху першого.

«Другий етап має бути із залученням державних банків, ролі Казначейства тут буде замало. Це для того, щоб люди могли відкривати особисті рахунки в банках для отримання субсидій живими грошима», – пояснює Сергій Марченко.

Та на другому етапі програми у субсидіантів буде можливість економити кошти із субсидій за рахунок зменшення споживання енергоресурсів і спрямовувати цю економію на заходи з енергоефективності – принаймні так планують у Мінфіні.

«За рахунок енергомодернізації будинків можна зменшувати споживання енергоносіїв. На сьогодні мотивації до такого зменшення фактично немає. Створивши таку мотивацію і дозволивши громадянам зекономлені кошти використовувати на інші потреби – в першу чергу на заходи енергоефективності, ми взагалі можемо порушити питання зменшення споживання газу як такого, створивши мотивацію для кінцевих споживачів», – вважає заступник міністра фінансів.

Мріяти про це можна, але спершу таке не дозволять. У цих особистих рахунків із субсидіями буде цільове призначення.

«Можливо, в майбутньому, коли ми будемо розуміти, що в нас все прозоро і контрольовано, такі кроки можна буде обговорювати. Наразі, коли в нас фактично певний дисбаланс – зашкалює кількість субсидіантів, а рівень споживання досить високий, то зарано про це говорити. Зекономлені кошті із субсидій, можливо, будуть використанні на заходи енергоефективності», – зазначає Сергій Марченко.

Для ефективного використання бюджетних коштів, пояснює Сергій Марченко. Така система може призвести до економії ресурсів за рахунок усунення непрозорих схем.

«Це зменшить навантаження на бюджет, якщо розрахунки будуть за фактично спожитими енергоносіями і протягом фінансового року виплати можна буде здійснювати прогнозовано. Можливо це зменшить кількість коштів які необхідні для виплати субсидій», – наголошує Марченко.

Субсидіантів від цього менше не стане, запевняє заступник міністра фінансів, бо програма не передбачає зменшення їхньої кількості, а лише зміну системи розрахунків.

«Такий підхід до реформування системи субсидій є вимогою наших зарубіжних партнерів – МВФ, Світового банку, ЄС та ЄБРР. І виконання всіх цих завдань дозволить сплачувати субсидії вчасно, у необхідному обсязі та тим, хто їх дійсно потребує», – зазначає заступник міністра фінансів.