Секс, наркотики, сільгоспроботи – як на Херсонщині заманюють у рабство
Торгівля людьми, трудова та сексуальна експлуатація, примусове втягнення до розповсюдження наркотиків – ці явища стають дедалі поширенішими на Херсонщині.
Про резонансні випадки сучасного рабства та найбільш розповсюджені «пастки» зловмисників – у матеріалі Тетяни Назаренко.
Останній гучний випадок примусового утримання людей в неволі виявлено у квітні в Новотроїцькому районі
Злочинну діяльність групи осіб викрили працівники Управління стратегічних розслідувань спільно зі слідчим управлінням поліції Херсонщини під процесуальним керівництвом обласної прокуратури.
Наразі триває досудове розслідування цієї справи, та вже відомо, що люди, які потрапили у рабство, були з різних регіонів України: одна жінка з Харкова, двоє чоловіків з Миколаєва та один із Дніпра. Так званих «рабів» утримували за двома адресами.
Як повідомив заступник начальника відділу комунікації ГУ Нацполіції в Херсонській області Віталій Байдаров, під час слідчих дій правоохоронці встановили особу та знайшли ще одного постраждалого. Це місцевий житель, якому вдалося втекти від зловмисників до того, як їх виявила поліція. Зараз чоловік разом з рештою постраждалих дає показання. Джерело, від якого надійшла інформація щодо примусового утримання у рабстві, правоохоронці не розголошують, посилаючись на таємницю слідства.
Зловмисники – жителі Новотроїцького району. Двом з них повідомлено про підозру, за ч.2 ст. 149 Кримінального кодексу України. У якості запобіжного заходу обрано цілодобовий домашній арешт.
Людей вербували різними способами: «Постраждала жителька Харкова розповіла, що вона йшла вулицею, поряд зупинився автомобіль і їй просто запропонували поїхати на роботу до Херсонської області, - говорить віталій Байдаров. - Обіцяли добре годувати, платити гроші. І жінка пристала на пропозицію, але потрапила в неволю. Одного разу вона намагалася втекти, навіть вийшла за межі населеного пункту. Але зловмисники її наздогнали та побили».
Таким способом заманювали й інших. Люди всі асоціальні, тому легко погоджувалися на «вигідні» умови. Але вже на місці в них відбирали документи, примушували працювати на полях, залучали до роботи у домашньому господарстві. Загалом постраждалі перебували в рабстві від одного до трьох років.
Торік відкрито 6 кримінальних проваджень за фактами торгівлі людьми
Начальник відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми ГУ Нацполіції в Херсонській області Олег Шанько повідомив, що це вже другий випадок рабства в поточному році, за фактом якого відкрито кримінальне провадження. Перший пов’язаний з сексуальною експлуатацією.
Минулого ж року співробітниками обласного відомства відкрито 6 кримінальних справ щодо торгівлі людьми, у яких визнано потерпілими 11 осіб. З них вісім постраждали від трудової експлуатації, двоє – від сексуальної і один від втягнення у злочинну діяльність.
«Дві з минулорічних справ було направлено до суду, - говорить Олег Шанько, - Одна з них щодо жительки Херсонщини, яка вербувала молодих дівчат під виглядом допомоги у працевлаштуванні на території Одеської області до закладів харчування або сфери послуг. Насправді ж вона їх привозила до Одеси і передавала місцевим сутенерам для сексуальної експлуатації. Цю громадянку затримали минулого року і встановили, що так вона завербувала трьох неповнолітніх дівчат (двох з них визнано потерпілими). Наразі за даною справою триває судовий розгляд».
Ще одна резонансна справа, відкрита минулого року, стосується трудової експлуатації восьми військовослужбовців, які у 2015 році потрапили до полону на окупованій території: «Там їх експлуатували як військовополонених, примушували розбирати зруйновані будівлі, збирати міни та трупи, - розповідає начальник відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми ГУ Нацполіції. – Ця справа відкрита по відношенню до представників незаконних військових формувань так званої ДНР. Встановлено двох осіб, котрим заочно оголошено про підозру. Але справа поки що не направлена до суду, оскільки ще тривають слідчі дії».
Проблема сексуальної експлуатації не втрачає актуальності протягом багатьох років
Обдурених дівчат переміщують не лише територією України, а й за кордон. Олег Шанько зазначає, що ця категорія злочинів є латентною, оскільки самі постраждалі не хочуть заявляти про свою біду через правову необізнаність, острах розголосу та фізичної розправи з боку їх експлуататорів. Наразі слідчим управлінням ГУ Нацполіції області проводиться досудове розслідування восьми таких справ.
Регіональна координаторка взаємодії з громадськістю Уповноваженого ВРУ з прав людини Оксана Тропіна з досвіду своєї роботи пригадала два випадки за останні кілька років, коли дівчат з Херсонщини відправили за кордон у сексуальне рабство. Обидві постраждалі були впевнені, що їдуть на легальну роботу, але вже на місці в них відібрали документи, чинили психологічний тиск та примусово утримували в неволі.
«Ці два випадки перебувають на обліку і в ГУ Нацполіції нашої області, і в тій країні, де дівчата потрапили у рабство, - розповідіє Оксана Тропіна. - За допомогою Міжнародної організації з міграції вони отримали статус постраждалих від сексуального рабства та відповідну допомогу. Як правило, постраждалим цієї категорії надається психологічна, юридична, гуманітарна підтримка та матеріальна компенсація від Міжнародної організації міграцій. Також до відшкодування може долучатися країна, на території якої стався злочин. Суттєво допомагають і громадські організації, наприклад ГО Херсонський обласний центр «Успішна жінка».
Оксана Тропіна підтверджує, що більшість постраждалих від сексуальної і трудової експлуатації бояться звертатися до правоохоронних органів і не лише через острах помсти від кривдників. Багатьох лякає ставлення оточуючих до них після розголосу проблеми: «У нашому суспільстві є дискримінація, є стигма, наше суспільство не є толерантним, - зазначає регіональна координаторка Уповноваженого ВРУ. - Як до цієї людини потім будуть ставитися – наперед ніхто не може сказати. Побоювання самих людей стосуються і того, чи буде їм надаватися належна медична допомога після сексуального рабства, чи зможуть вони стати на облік у Центрі зайнятості або знайти роботу. Бояться навіть поліції, хоча причин самі не можуть пояснити».
Трудових «рабів» найчастіше вербують на нелегальних ринках
Голова ГО Херсонський обласний центр «Успішна жінка» Анжела Литвиненко говорить, що у Новотроїцькому районі протягом останніх 10 років неодноразово виявляли випадки трудової експлуатації людей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Як правило, постраждалих примусово утримують ромські родини:
«У нас є неформальні ринки на Херсонщині та Миколаївщині, куди люди приходять у пошуках роботи на полях. І от за ними приїздять ці так звані «роботодавці», пропонують оплачувану роботу, але потім їх утримують у таких умовах, що люди не можуть піти звідти, їх примушують до виконання робіт і не виплачують обіцяну платню», - розповідає Анжела Литвиненко.
Практично всі ці люди зі складними долями, які не мають постійного місця проживання та сталих родинних зв’язків. Аби не лишати їх напризволяще, ГО Херсонський обласний центр «Успішна жінка» винаймає їм квартири, оплачує перебування, залучає до допомоги партнерські організації.
«Ми надаємо їм матеріальну підтримку, купуємо речі першої необхідності, продукти харчування, за потреби в лікуванні надаємо допомогу медичного характеру, психологічну підтримку. Якщо відкривається кримінальне провадження по 149 статті Кримінального кодексу, то ми також оплачуємо послуги адвоката, оскільки постраждалих від торгівлі людьми досі не внесено до списку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу», - зазначає Анжела Литвиненко.
На території Херсонщини та України загалом найбільш розповсюдженою є трудова експлуатація. Випадки сексуального рабства виявляють значно рідше. Проте очільниця громадської організації говорить, що у зв’язку із введенням карантину і закриттям кордонів очікується збільшення випадків сексуальної експлуатації всередині країни, адже раніше жінок вивозили за кордон, туди, де на них є попит. Не виключно, що частіше виявлятимуть і факти торгівлі людськими органами. Анжела Литвиненко розповіла, що такі випадки є, на жаль, і в нашій області, але їх дуже важко доводити та розкривати злочини. Досі не вирішеною проблемою залишається також примусове жебракування, зокрема використання дитячої праці на сміттєзвалищах.
Начальник відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, Олег Шанько повідомив, що все більшого розповсюдження набуває ще й така форма трудового рабства, як втягнення у злочинну діяльність. Неодноразово жителів нашої області вербували як кур’єрів негабаритного товару та відправляли до Росії. Насправді ж їх під психологічним тиском примушували розповсюджувати наркотичні речовини на території цієї держави. Нерідко з цією ж метою людей переміщують як нелегальних мігрантів у держави Євросоюзу.
Іноді постраждалі самі повертаються до своїх кривдників
Стосовно трудової експлуатації, то на Херсонщині вона набуває найбільшого поширення щороку у весняно-літній період, а саме під час сезонних робіт на полях та узбережжях морів: «Обидва ці напрямки так чи інакше пов’язані із трудовим рабством. В аграрному секторі, і в курортних зонах офіційно, за трудовими книжками, працюють одиниці, - зазначає регіональна координаторка Уповноваженого з прав людини Оксана Тропіна. - З одного боку можемо говорити про те, що не сплачуються податки, з іншого – що працівники потрапляють у трудове рабство, адже дуже часто їм не повністю або взагалі не платять заробітну платню. Роботодавці можуть на свій розсуд притягнути працівників до матеріальної відповідальності, мають місце випадки жорстокого поводження, застосування фізичної сили, катування, «відпрацювання» без оплати. Не зважаючи на це, люди не готові відстоювати свої права і з початком сезону знову працевлаштовуються нелегально».
Оксана Тропіна розповіла, що торік до неї звернулися люди, яким після роботи на морському узбережжі не заплатили. Постраждалі прийшли до представників Омбудсмана з вимогою притягнути кривдника до відповідальності. Коли ж їм була запропонована допомога щодо подання заяви у поліцію, ті відмовилися, не побажали надавати дані про себе та роботодавця. Днями координаторка взаємодії з громадськістю в черговий раз спілкувалася з потерпілими, і вони повідомили, що цього року знову збираються до того ж населеного пункту на заробітки. Більш того, готові навіть повернутися до того самого роботодавця.
«Усі люди, які звертаються зі скаргами щодо трудового рабства, проживають переважно у сільській місцевості, а в селах роботи майже нема, - резюмує Оксана Леонідівна. - Тому під час сезону люди готові на будь-яку роботу, часто вони навіть не обговорюють умови праці та проживання, готові працювати за наймізерніші кошти».
Поліція гарантує захист постраждалим від трудової та сексуальної експлуатації
Начальник відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, закликає постраждалих не боятися і звертатися до правоохоронних органів за допомогою:
«У нас є Закон «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», який передбачає ряд заходів захисту щодо людей, задіяних у досудовому розслідуванні, - говорить Олег Шанько. - Це може бути зміна анкетних даних постраждалих, їх фізичний захист, переселення в іншу область та ряд інших дій. Те, що жертви трудового та сексуального рабства часто замовчують ситуацію, сприяє широкому розповсюдженню даних злочинів. Правоохоронні органи можуть їх зупинити лише у комплексній співпраці з потерпілими шляхом тривалих слідчих дій».
На думку представника відомства, постраждалі даремно остерігаються помсти від своїх кривдників. Як показує практика, особам, які перебувають під слідством, просто не до зведення рахунків, тим більше, що для них такі дії будуть обтяжуючими обставинами під час суду і вони отримають більший термін ув’язнення.
Тож людей, які стали жертвами трудового або сексуального рабства, свідків, або тих, хто володіє будь-якою інформацією щодо конкретних випадків цієї категорії, начальник відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми ГУ Нацполіції області Олег Шанько закликає звертатися за номером 102, або до нього особисто, за телефоном (0552) 46-61-11.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
