Російський кошмар, білоруська поразка перед очима Лукашенка та гімн України: 10 золотих нагород Європейських ігор

Боксер, який став кошмаром суперників з Росії, команда, яка виграла золото у збірної Білорусі на очах президента Лукашенка, золотий екіпаж, який став повелителем стихії, дівчина, яку вже прозвали коброю в дзюдо. Це ті спортсмени, які вже вибороли для України 10 золотих нагород на Других Європейських іграх. 

Радіо Свобода зібрало найцікавіші факти про українських чемпіонів континентальної Олімпіади.

Віктор Вихрист (бокс)

Цього велетня шанувальники боксу побачили, ще у 2012 році, коли Віктор Вихрист виступав у команді напівпрофесійного боксу «Українські отамани», де він провів чотири бої та лише одного разу програв. Проте єдине «золото» до Ігор у Мінську у Вихриста – це перемога на чемпіонаті Європи минулого року. Раніше Віктор навіть не зміг відібратися на Олімпійські ігри в Ріо. Проте з 2018 року починається новий переможний шлях Вихриста – спочатку перемога на континентальній першості, а потім ЄвроОлімпіада.

У фіналі ІІ Європейських ігор український боксер вагової категорії понад 91 кг роздільним рішенням суддів здолав француза Мурада Алієва – російського спортсмена, який виступає за іншу державу. І це другий боксер з Росії, який потрапив під кулак Вихриста на Європейських іграх

Цікавий факт: На світовій першості найкращий показник Вихриста – це 1/8

Юлія Ткач (боротьба)

Це її особистий гештальт. Адже Юлія Ткач може похизуватися нагородою вищого ґатунку і з чемпіонату світу, і з Європи, а тепер з ІІ Європейських ігор. Адже у 2015 році вона вже підіймалася на п'єдестал пошани, щоправда, за срібною нагородою.

І ось через 4 роки в її активі довгоочікуване «золото». У фіналі ЄвроІгор борчиня, яка виступає у ваговій категорії до 62 кг, перемогла представницю Азербайджану Ельміру Ґамбарову з рахунком 4:0.

Незважаючи на те, що боротьба для когось «суворий» вид спорту, про Юлію кажуть, що вона завжди «сонячна та позитивна».

Цікавий факт: У 2017 році взяла участь у фотопроекті «Історія незалежної жінки». За словами Юлію, для неї слабкість – «можливість демонструвати всю гаму своїх емоцій» Звучав жахливо, але виявився фартовим.

Новий формат змагань з легкої атлетики, який було представлено на ІІ Європейських іграх трохи не звів з розуму всіх вболівальників, та й не лише фанатів, але й самих спортсменів. Проте для збірної України він став по-справжньому «золотим». В перший день змагань 2 нагороди вищого ґатунку здобули в естафетах 4х4 та 800 м – 600 м – 400 м – 200 м, а потім жирну крапку, як подарунок до Дня Конституцію, вибороли ще й золото в командному змаганні. Що цікаво, вибороли у білоруської команди і перед очима Президента Білорусі Олександра Лукашенка. Давайте знайомитися із непереможними українськими атлетами.

​Сергій Смелик (біг 100 метрів)

Сергій Смелик – один з найдосвідченіших українських бігунів, адже за його плечима Олімпіади в Лондоні та в Ріо. Цікаво, що тривалий час Сергій і його молодший брат Олександр займалися футболом і лише в 18 років Смелик старший розпочав свою спортивну кар'єру в легкій атлетиці.

Зараз Сергій – переможець Всесвітньої Літньої Універсіади 2013 року в м. Казань (Росія), бронзовий призер чемпіонату Європи в м. Цюрих (Швейцарія) з бігу на 200 м, бронзовий призер міжнародної зустрічі з легкої атлетики у м. Андухарі (Іспанія) та DecaNation у м. Анже (Франція), срібний призер Papaflessia Meeting у м. Каламата (Греція) та міжнародних змагань зі спринту та естафет в м. Ерзурум (Туреччина), бронзовий призер Міжнародного кубка з легкої атлетики 2018 року в м. Анталія (Туреччина), переможець матчевої зустрічі Балканських країн, Білорусії та України у м. Мінськ (Білорусь).

Неймовірно, але ще два «золота» у кошику Смелика, вже крім Європейських ігор, також командні – з чемпіонатів Європи у 2015 та 2017 роках.

Цікавий факт: Мріяв стати гравцем футбольного клубу «Зоря». Тепер футбол – це лише хобі. Також серед улюблених справ подорожі та читання.

Христина Стуй (біг 100 метрів)

Бронзова призерка Олімпіади в Лондоні в естафеті 4х100, призерка чемпіонатів світу та Європи, і нарешті чемпіонка ІІ Європейських ігор – це все про легкоатлетку Христину Стуй. Вона найшвидша українська дівчина на коротких дистанціях, хоча і почала займатися легкою атлетикою лише в 15, за ці 16 років неодноразово доводила – вік не головне, важливе бажання та працелюбність. Христина Стуй щоразу на доріжках відпрацьовує максимально, навіть, через біль. А про себе жартівливо каже, її «родзинка» – те, що вона руда, одразу виокремлюється на фоні інших спортсменок.​

Цікавий факт: у 2017 році виграла жартівливий забіг у борця Жана Беленюка, після чого його підписники запропонували другим етапом провести сутичку за правилами боротьби.

Марина Бех-Романчук (стрибки у довжину)

Її називають однією з найкрасивіших легкоатлеток України, а її реакцію на перемоги неодноразово потрапляли до топ «гіфок» у соціальній мережі. Крім того, Марині Бех-Романчук прогнозують подальші перемоги у спорті, адже вона за останні два роки дійсно увійшла в кураж і майже ніколи не повертається зі змагань без нагород.

Не стали виключенням і ІІ Європейські ігри у Мінську. У перший день українка виборола «бронзу» у стрибках в довжину, а вже у фіналі здобула для України 12 балів, що стало вагомим внеском для золотої нагороди у командному змаганні.

Андрій Проценко (стрибки у висоту)

Після того, як травмувався Богдан Бондаренко у перший день змагань з легкої атлетики, стало зрозуміло, що далі команду у стрибках вестиме Андрій Проценко. Серед його досягнень «бронза» на світовій першості у 2014, срібні нагороди на чемпіонаті Європи – 2014 та 2019.

У фіналі командного змагання на ІІ Європейських іграх Андрій Проценко підкорив висоту 2,24 метра, але цього трошки не вистачило, щоб здобути найвищі бали в кошику України, адже білоруський суперник показав результат – 2,25 м.

Цікавий факт: У 2014 році Проценко подолав позначку 2,40 метри, щоправда, після цього злетіти також високо українському атлетові не вдавалося.

Ганна Гацько-Федусова (метання списа)

Вона – переможниця Кубку Європи з метань у 2011 році та срібна призерка у 2014 році. На це «золото» з останньої нагороди чекала 5 років. Одна з головних причин – через травми була змушена змінити техніку виконання кидка. Проте на Європейських іграх українка голосно нагадала про себе.

У першому дні змагань Ганна стала другою у матчі з метання списа і принесла команді десять очок, бо показала результат 55,61 м. А у фіналі метнула списа лише на показник 53,25

Артем Шаматрін (бар'єрний біг)

У перший день змагань Артем Шаматрін фінішував третім у бар'єрному бігу на 110 метрів, а потім він повторив цей же результат у фіналі. І це не завадило Україні втриматися на першому місці. У півфіналі Шаматріна замінили Богданом Чорномазом, який подолав дистанцію п'ятим.

Цікавий факт: Для Шаматріна це перша перемога європейського рівня. Цікавиться йогою.

Анна Плотіцина (бар'єрний біг)

Анна Плотіцина вже у перший день змагань заявила про себе, коли подолала 100 метрів з бар'єрами за 13,14 секунди. Це стало переможним часом в групі та другим за результатами чотирьох матчів. Тож українка здобула індивідуальне «срібло». У фіналі українка показала той же результат, але це вже був третій час.

Цікавий факт: Анна Плотіцина неодноразово вигравала міжнародні турніри, але ще жодного разу не здобувала нагороди саме на чемпіонатах Європи, світу та Європейських іграх. Тож, «срібло» індивідуальне та «золото» командне – це гарний початок нової спортивної сторінки української спортсменки.

Гуцол, Ляхова, Поздняков та Качур: естафета переслідування

Вони здобули дві золоті нагороди. В перший день змагань дистанцію українці подолали за 4:25.02 й очолили свою групу. Інші лідери трьох матчів пробігли цю дистанцію гірше: Чехія – 4:30.92, Німеччина – 4:33.63 та Росія – 4.36.66. А потім ця ж четвірка ще й стала переможницею і в командному турнірі.

Євген Гуцол. Його називають головною надією України на 800 метрів. Хоча ще 2 роки тому він був одним із найсильніших у 400-метрівці. Проте спробував дистанцію вдвічі довшу і закохався у неї. Спортсмен зізнається, 800 метрів – тактична дистанція, і саме це зацікавлює. А ще для Гуцола це перші золоті нагороди на європейському рівні, до цього часу мав змогу лише похизуватися п’ятим місцем на континентальній першості в приміщенні у 2015 році.

Цікавий факт: у 2018 році через помилку імміграційного офіцера українська чоловіча команда 4х400 не змогла виступити на світовій першості з легкої атлетики. Річ у тому, що Гуцол не отримав британську візу та не зміг поїхати на змагання.

Ольга Ляхова – найдосвідченіша спортсменка в українському квартеті. За її плечима – треті місця на європейській першості у 2018 році на дистанції 800 метрів та такий же результат у 2019 році в приміщенні. Також українка має і медальний досвід в естафеті 4х400, адже вона – срібна призерка європейської першості у 2014 році.

Цікавий факт: про Ляхову кажуть, що вона «народилася на стадіоні», адже її батьки – спортсмени. Мама Тетяна була чемпіонкою України в забігу на 800 метрів, а батько Олександр працює тренером з боксу.

А ще Ляхова дуже активно веде свої сторінки в соціальних мережах, де закликає людей займатися спортом та мотивує боротися і йти до перемог.

Яна Качур – наймолодша учасниця золотої четвірки. Їй 22 роки. І найвище досягнення українки – третє місце на чемпіонаті Європи серед спортсменів віком до 23 років.

Цікавий факт: у дитинстві була змушена обрати: або легка атлетика, або регулярні репетиції у танцювальному колективі РБК «Первоцвіт».

Також спортсменка вважає своїм головним майбутнім стартом – Олімпійські ігри у 2024 році. Каже: до цього часу має прийти в оптимальну форму.

Олексій Поздняков – до Європейських ігор спортсмен із Донецької області в своєму активі мав лише друге місце на національній першості у 2019 році. А тепер він – дворазовий чемпіон ІІ Європейських ігор.

Цікавий факт: Олексій Поздняков цікавиться колекціонуванням марок та малюванням.

Даниленко, Мельник, Сеник та Рижикова: естафета 4х400

Тріо Даниленко-Мельник-Рижикова також здобули по дві золоті нагороди. В естафеті 4х400 у перший день змагань збірна показала результат 3:17.31, що дозволило вирвати перемогу у лідерів інших груп. Чехія стала другою, маючи у своєму активі 3:19.05, а Словенія, яка фінішувала з часом 3:20.66, везе додому «бронзу». Тоді в квартеті виступав і Станіслав Сеник, а ось у фіналі його замінив Олег Миронець.

Дмитро Даниленко виступав уже на континентальних змаганнях в естафеті 4х400, проте жодного разу не здобував нагороду вищого ґатунку. Наприклад, у 2014 році на чемпіонаті Європи в приміщенні став шостим, а за три роки покращив результат на одну «сходинку».

Цікаві факти: хобі Дмитра – вивчення іноземних мов.

Ганна Рижикова спеціалізується на бігу на дистанції 400 метрів із бар’єрами, також виступає в естафеті 4х400. Найвищі досягнення – командна європейська першість у 2014 році (естафета 4х400). А у 2017 році стало відомо, що жіноча збірна України в естафеті 4х400, яка виступала на Олімпіаді у Лондоні-2012 і посіла четверте місце, отримає бронзові нагороди через дискваліфікацію російських спортсменок.

Цікаві факти: на тренувальних зборах Рижикова вишиває хрестиком, вдома – пече торти, а якби не спорт, то стала б лікарем, адже має освіту «ветеринарний лікар».

Тетяна Мельник – найдосвідченіша спортсменка у золотому естафетному квартеті. Вона – учасниця Олімпіади в Ріо-2016, де українки посіли 5-е місце. А ось перше призове місце змогла здобути лише у 2017 році – на чемпіонаті Європи в приміщенні стала третьою в естафеті 4х400.

Цікаві факти: тривалий час спортсменка зізнавалася журналістам, що через свій зріст було важко заходити на «віражі» в забігах, проте зараз із цим проблем не має. У вільний час подобається малювати картини по номерах. Подобалося фотографувати, але з часом ця справа відійшла на інший план.

Станіслав Сеник – найменш досвідчений легкоатлет в команді, яка бігла 4х400. Сам Станіслав зазначав, що дуже хвилювався напередодні змагання. Проте довірився і друзям в команді, і тренери, які були впевнені, що саме 400 метрів – це «коронка» для хлопця. Як результат, «золото» Європейських ігор. Раніше найкращий показник Сеника на цій дистанції був на чемпіонаті України у 2018 році, де він посів третє місце.

Цікаві факти: Хобі Станіслава Сеника – фотографування. 

Олег Миронець. Легкоатлет із села Небодоївці, що на Хотинщині, Олег Миронець поки що може похизуватися перемогами лише на всеукраїнському рівні, причому серед юніорів. А ось серед дорослих хлопець здобув лише «срібло» у 2018 році на дистанції 800 метрів.

Цікавий факт: Командне золото, щоправда, для хлопця вже не перше, у міжнародних зустрічах спортсменів віком до 20 років Миронець вже вигравав. Так у 2017 році серед одноліток з Ізраїлю, Білорусі, Румунії та Кіпру українець був найшвидшим на дистанції 400 метрів.​

Ганна Соловей –​ тендітна велогонщиця з бійцівським характером

Вона – перша шосейна призерка чемпіонату світу. У 2014 Ганна Соловей здобула «срібло» в індивідуальній гонці з роздільним стартом. До цього часу українка навела шороху ще на європейській першості, де здобула «золото» серед спортсменок до 23 років. Далі – «срібло» на І Європейських іграх в Баку, і ось воно – бажане «золото» у Мінську.

У гонці за очками на 25 км Соловей виграла два проміжних фініші й заробивши коло переваги набрала 30 очок і випередила найближчу переслідувачку Верену Ебергардт із Австрії та чешку Ярмілу Махачову.

​Цікавий факт: Ганна Соловей – тендітна дівчина, але характер в неї бойовий, кажуть колеги. Запевняють – терпляча, працьовита, яка йде до мети навіть через «не можу».

Напередодні стартів не хвилювалася, про що розповіла Радіо Свобода. «Я зробила все. Часу на тренування вже немає, тож тепер лишилось показати результат. Шанси на нагороди є завжди. А наскільки вони великі, поглянемо після пострілу фінішного пістолета», – каже Ганна Соловей.

Марія Повх та Людмила Кукліновська – золотий екіпаж

Веслувальниці Марія Повх та Людмила Кукліновська здобули для України першу золоту нагороду з веслування на ІІ Європейських іграх. До цього часу, в своєму активі каноїсти та байдарочники мали лише два «срібла». У байдарці-двійці вони подолали дистанцію 200 метрів за 44,781 секунди, залишивши позаду німецький та білоруський екіпажі.

Для Марії Повх – це вже друга нагорода на Європейських іграх. У 2015 році в Баку на цій же дистанції, але в тандемі з Анастасією Тодоровою, вона стала бронзовою призеркою. Тепер же, через 4 роки, здобула нагороду вищого ґатунку.

Крім того, для Повх більш щаслива і переможна дисципліна байдарка-четвірка. Саме у квартеті вона здобула друге місце на чемпіонаті Європи у 2015 році, третє – у 2017 році, та четверті місця на чемпіонаті світу у 2017-му і Олімпіаді в Ріо.

Цікавий факт: У дитинстві Марія Повх була змушена обрати: або музична школа, де вона грала на скрипці та фортепіано, або веслування. Каже, ніколи про свій спортивний вибір не пошкодувала. Саме спорт зробив її витривалою і дисциплінованою.

Зараз Марія здобуває другу вищу освіту – в Академії рекреаційних технологій, а у вільний час любить подорожувати.

Людмила Кукліновська вперше виступала на Іграх і одразу виборола «золото». Для спортсменки це перша континентальна нагорода серед дорослих за спортивну кар’єру. Цікаво, що ще у 2017 році, коли екіпаж лише створили, більш досвідчена Марія Повх відзначала «хватку» колеги та бажання постійно вдосконалюватися.

Цікавий факт: Свій перший рік переходу з юніорської вікової категорії до молодіжної Кукліновська відзначила п’ятиразовим чемпіонством України серед молоді, виграла Кубок та Чемпіонат України серед дорослих.

Дар'я Білодід – непереможна дзюдоїстка з модельною зовнішністю

Її називають справжнім діамантом світового дзюдо. Дар’я Білодід у віці 17 років 11 місяців стала наймолодшою чемпіонкою світу в історії дзюдо. Крім того, здобула першу золоту нагороду чемпіонату світу в історії українського жіночого дзюдо.

​На ІІ Європейських іграх українка поборола дворазову чемпіонку Європи угорку Еву Черновіцкі, француженку Мелані Клеман і бронзову призерку чемпіонату Європи-2018 Міліцу Ніколіч із Сербії, а у фіналі в принциповій зустрічі здобула перемогу над чинною чемпіонкою Європи Іриною Долговою з Росії.

Цікаві факти. Зріст Дар’ї – 173 сантиметри, що вважається високим для дзюдоїсток вагової категорії до 48 кг. Та й модельна зовнішність дівчини, її відчуття стилю збиває з пантелику – невже ця красуня справді дзюдоїстка?

Батьки Дар'ї – відомі та титуловані спортсмени, а зараз вони тренери дівчини. Після кожної перемоги Даша біжить з ними обійматися. І ось ці щирі емоції та ніжні стосунки, на думку вболівальників, вже стали «родзинкою» родини Білодід. Відомі спортсмени зізнаються, що хотіли б бачити та переживати такі ж емоції, коли виграють їхні діти, як і батьки Даші – Геннадій Білодід та Світлана Кузнецова.

Георгій Зантарая – боєць на татамі та люблячий батько

Він – єдиний український дзюдоїст, який зміг виграти чемпіонат світу у 2009 році. І це не лише за роки незалежності України, але й з того часу, коли вона була у складі СРСР. Останні 10 років він залишається лідером українського дзюдо, зараз у ваговій категорії 66 кілограмів. На татамі він – справжній боєць: технічний та іноді жорсткий, а ще гарний стратег та самокритичний спортсмен. Він відверто каже про себе, що дуже складна людина, запевняє, що завжди знає свої сили, але, незважаючи на те, що він реаліст, все одно буде боротися до останнього.

Зантарая у Мінську провів п’ять переможних сутичок – проти мальтійця Джеремі Сайвелла, словенця Андража Жереба, білоруса Дмитра Шершня та грузинського дзюдоїста Баґраті Нініашвілі, а у головній зустрічі переміг італійського спортсмена Маттео Медвеса

Цікаві факти

Вважає, якби знімали автобіографічний фільм про Георгія Зантарая, то найкраще цю б роль зіграв Джекі Чан.

Перша його думка при програші – «Який я слабак».

Має двох дітей – доньку Єву та сина Давида. Не вважає себе суворим батьком. Зізнається, що дітям дозволяє все.

Головна підтримка на ІІ Європейських іграх – це дружина Ольга. Вона ж – головний прихильник, критик та мотиватор.

Фотографії Дар'ї Білодід та Георгія Зантарая є на сторінках дитячого букваря.

Анастасія Сапсай – самбістка, яка майже не «побачила» своїх суперниць

Вона просто розчавила всіх суперниць. Технічно та дуже швидко. Чемпіонка Європи у 2017, 2018 роках, бронзова призерка світової першості і справжнє відкриття цих Ігор – самбістка Анастасія Сапсай. Чвертьфінальна сутичка проти Карини Стефанович із Литви завершилася з рахунком 9:0, півфінал з Катериною Калюжною з Білорусі – 5:0. У фіналі українка перемогла грузинську спортсменку Елене Кебадзе – 4:0

Цікаві факти Анастасія займається і самбо, і дзюдо. Вигравала нагороди на міжнародному турнірі в обох видах. Але зауважує, що якщо раніше ці види спорту були майже однаковими, то після змін у правилах взагалі не схожі. Тому стала більш обережною, адже іноді хочеться виконати елемент, який дозволений в одному виді, а заборонений в іншому.