Навчальний рік 2022 - 2023 стане рекордним за кількістю іноземних абітурієнтів - повідомляє Урядовий портал. На здобуття освіти запросили 65 тисяч громадян інших країн, найбільше за останні 10 років.
На думку освітян, вітчизняні виші мають попит в іноземців завдяки адекватному співвідношенню вартості та якості, визнання українських дипломів у світі та можливості вступу двічі на рік.
І це не лише імідж країни, але й важлива складова інвестицій з-за кордону в економіку держави. За орієнтовними розрахунками, навчання студентів з інших країн приносить Україні понад 3 мільярди доларів США прибутку.
Минулого навчального року в українських вишах здобувало освіту 76 548 іноземців зі 155 країн світу.
Інфографіка Українського державного центру міжнародної освіти
У ТОП-10 найпопулярніших вишів увійшли:
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;
Харківський національний медичний університет;
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця;
Одеський національний медичний університет;
Запорізький державний медичний університет;
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова;
Дніпровський державний медичний університет;
Тернопільський національний медичний університет імені I.Я. Горбачевського МОЗ України;
Буковинський державний медичний університет;
Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Найбільше студентів з Індії, Марокко, Туркменістану, Азербайджану та Нігерії.
Інфографіка Українського державного центру міжнародної освіти
У цьому році переважна кількість потенційних іноземних студентів буде також з Індії, але інші позиції попиту на освіту в Україні змінилися: на другому місці - Нігерія, третьому - Марокко, четвертому - Туркменістан, а на п’ятому - Туреччина.
Загалом послуги іноземцям в країні надає майже 400 закладів вищої освіти, серед них і херсонські. Та, на жаль, до кращої десятки їм ще далеко.
Національна дослідницька рада Іспанії опублікувала черговий міжнародний та національний рейтинг університетів країн Європи та Середньої Азії, що розвиваються Ranking Web of Universities (Webometrics)*. Було оцінено понад 31 тисячу закладів вищої освіти, серед яких – 313 з України.
У цьому рейтингу Херсонський державний університет - найкращий серед вишів області: за національним рейтингом посідає 46 позицію, у світовому - 5136.
Другий - Херсонський державний аграрно-економічний університет (відповідно 115 позиція та 10225).
На третьому місці - Херсонський національний технічний університет (176 та 15234).
Херсонська академія безперервної освіти обласної ради - на четвертому (242 та 21259).
Херсонська державна морська академія - на п’ятому (252 та 22260).
На шостому - Херсонський міжнародний університет бізнесу та права (265 та 23812).
Новокаховський політехнічний інститут - на сьомому (304 та 28879).
Й останній, на восьмому місці в області - Херсонський економіко-правовий інститут (308 та 29898).
За світовим рейтингом, найкращим в Україні визначено Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1 та 1239).
Останню позицію займає Інститут ділового адміністрування, Кривий Ріг (313 та 30 503 відповідно).
Рейтинг закладів вищої освіти країн Європи та Середньої Азії, що розвиваються, на 2022 рік доступний за посиланням.
* Довідкове. Ініціативу Webometrics започатковано дослідницькою групою Cybermetrics Lab, яка належить до Вищої ради з наукових досліджень (Consejo Superior de Investigaciones Cientificas – CSIC), найбільшої науково-дослідної установи Іспанії. Рейтинг закладів вищої освіти оновлюється регулярно з урахуванням індикаторів, що враховують зокрема роботу викладачів, результати їхніх наукових досліджень, відображені у Google Scholar Citations, міжнародне визнання закладу освіти та його зв’язки з громадою. Для складання регіонального рейтингу університетів QS Emerging Europe and Central Asia University Rankings враховуються десять показників: академічна репутація закладу освіти, його репутація серед роботодавців, співвідношення кількості викладачів та студентів, кількість публікацій на одного викладача і співробітника, кількість цитувань на одну публікацію, частка іноземних викладачів і співробітників, частка іноземних студентів, частка викладачів та співробітників з науковим ступенем, глибина міжнародних наукових колаборацій та присутність закладу освіти в онлайн-середовищі.