Про ситуацію на захоплених окупантами АЕС

Що наразі відбувається на атомних електростанціях, які захопили російські терористи, у якому стані персонал та чим загрожує країні знеструмлення ЧАЕС. Відповідає голова "Енергоатому" Петро Котін.

Через божевільні плани путіна в Україні гинуть тисячі людей, знищуються об'єкти цивільної інфраструктури та домівки українців. Росія також вдається до варварського ядерного тероризму, що наражає на небезпеку всю Європу.

Під контролем окупаційних військ перебувають Чорнобильська та Запорізька АЕС. Співробітники електростанцій продовжують працювати на об'єктах фактично під дулами автоматів.

Напередодні стало відомо, що через дії російських окупантів Чорнобильська атомна електростанція та місто Славутич залишилися без електропостачання.

Це загрожує відключенням системи охолодження сховища відпрацьованого ядерного палива, що може призвести до витоку. Бойові дії тривають, і це унеможливлює ремонтні роботи та відновлення енергоживлення.Система моніторингу ядерних матеріалів на Чорнобильській АЕС уже припинила передавання даних до МАГАТЕ.

Напружена ситуація і на Запорізькій АЕС.

Що відбувається на атомних електростанціях, які захопили російські терористи, у якому стані персонал та чим загрожує країні знеструмлення ЧАЕС? Про це ЕП поговорила з головою "Енергоатома" Петром Котіним.

— До чого може призвести знеструмлення ЧАЕС?

— Для чого взагалі потрібен струм на ядерних об’єктах? Коли ми вперше завантажили свіже паливо та розпочали ядерну реакцію, його весь час потрібно охолоджувати.

Якщо цього не робити, тепло, яке буде там накопичуватися, буде плавити всю конструкцію, виходити назовні та потрапляти в довкілля. Таким чином радіація може потрапляти в організми людей та опромінювати їх радіацією.

Щоб здійснювати охолодження, потрібні насоси, які подають воду, або вентилятори, які забирають з конструкції тепло.

На ЧАЕС є понад 20 тисяч відпрацьованих паливних збірок. Це все паливо, яке відвантажували з енергоблоків Чорнобильської станції після того, як їх зупинили. Вони потребують постійного охолодження.

Відпрацьоване паливо перебуває в басейні та охолоджується завдяки насосам, які подають воду. Після цього теплу воду охолоджують в теплообміннику і знову подають у басейн. Цей процес має бути безперервним. Якщо насос втрачає живлення, то процес охолодження зупиняється. Паливні елементи почнуть нагріватися.

Аналогічна ситуація на ЗАЕС. Там станція з’єднана чотирма лініями з енергосистемою, і через них видається напруга. Через них отримує електроенергію і сама станція, завдяки чому охолоджуються реактори. 

Якщо ці лінії пошкодити, станція потрапить в аварійний режим "повного блекауту", коли немає зовнішнього живлення.

У цьому випадку включають дизель-генератори. Імовірність ядерної аварії залежить від того, чи вистачить вам цих генераторів до відновлення зовнішнього живлення.

Так от: з чотирьох ліній для живлення станції на ЗАЕС дві вже пошкоджені окупантами. Якщо пошкодять ще дві лінії, то буде дуже близько до катастрофи.

— Скільки є часу, щоб завадити найгіршому сценарію на ЧАЕС? 

— Робота сховища передбачає форс-мажорні випадки. Зараз усе залежатиме від температури навколишнього середовища. Зараз доволі прохолодно, у таких умовах охолодження може працювати близько семи діб без важких наслідків.

Після цього поступово почне розігріватися вода в системі охолодження та підвищиться температура. Якщо не охолоджувати взагалі, до критичних значень вона дійде за сім діб.

Зараз дизель-генератори забезпечують стабільне охолодження. Усе залежатиме від того, чи матимуть вони пальне для продовження роботи і технічні ресурси.

— Раніше була інформація, що генератори можуть працювати дві доби.

— Загалом пального там має бути на десять діб. Це загальний термін. Три доби – для ядерних енергоблоків, ще сім діб – додатково для ліквідації знеструмлення.

Такі генератори працюють на кораблях і по пів року, однак тут у них більш потужний режим роботи, і ніхто не знає, скільки вони пропрацюють. На тривалу роботу генераторів особливо не розраховували.

— Скільки часу є до потенційного потрапляння радіації в повітря?

— Неможливо це передбачити. Я лише описав фізику процесу. Коли нагріється – тоді і буде.

На ЧАЕС критична температура може бути досягнута за сім діб за умови припинення роботи генераторів. Але дизель-генератори зараз працюють у нормальному режимі і загрозу знімають.

Якщо зупиняться генератори, можете починати рахувати сім діб. Однак якщо в цей період знайти джерело живлення, то ситуація буде під контролем.

— Що потрібно зробити, щоб повернути стандартне живлення?

— Потрібно домовитися з окупантами про "зелений коридор" для бригади "Укренерго", яка може полагодити і відновити роботу цієї лінії.

— Ви сказали про викид радіації. Маєте на увазі випари радіації?

— Про вибух мова не йде. Вибух може бути, якщо буде пряме потрапляння туди снаряда. Якщо цього не станеться, то будуть постійно підвищуватися обсяги викиду радіоактивного газу в повітря та у воду, яка це все охолоджує.

— Для чого окупанти блокують ЧАЕС?

— Вони не розуміють що творять! Що таке ЧАЕС чи ЗАЕС? Це і в мирний час добре укріплений об'єкт. Тобто станція має огорожу, по периметру засоби безпеки, відеонагляд і ядерні матеріали.

Окупанти використовують його як військову базу. Вони туди зайшли, бачать зсередини весь периметр і розуміють, що стріляти туди ніхто не буде. При цьому вони можуть шантажувати всіх, що підірвуть ядерний матеріал і його розкидає по всій Україні.

Крім того, на цих об'єктах ще дуже розвинута інфраструктура. Тобто для роботи енергоблоків там є обладнання, техніка, їдальня для великої кількості персоналу, місця для відпочинку.

— Ви зверталися до Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) з проханням через ООН закрити доступ до авіапростору над її ядерними об’єктами. Якою була реакція?

— Ми постійно перебуваємо в контакті з керівниками цих організацій, але реакція поки така: заява про занепокоєння, можливо, виїзд на об'єкт спеціалістів цих організацій, щоб наглядати за безпекою на місці. Дієві кроки не робляться.

Ми продовжуємо контактувати з ними, інформувати їх, але поки що лише так.

— Потужностей інших атомних станцій вистачає для забезпечення країни електроенергією?

— Зараз ми працюємо чотирма атомними станціями. У роботі вісім енергоблоків, у тому числі два – на ЗАЕС.

На Запорізькій станції чотири блоки зупинено, три з яких – через обстріли. Двома ще працюємо, тому що вони потрібні енергосистемі. Але якщо ситуація залишатиметься загрозливою, ми будемо виводити ЗАЕС "на нуль".

— Що відбувається на ЧАЕС? У якому стані персонал і чи працює він?

— На ЧАЕС перебуває той персонал, який захопили 14 днів тому. Люди вже самі не хочуть звідти йти, бо розуміють: якщо залишать робочі місця, то загарбники можуть там все довести до біди. Тому вони контролюють процес.

Учора чи позавчора їм туди привезли гуманітарну допомогу і запросили російських журналістів для пропаганди. Персонал відмовився від неї. Тобто вони зберігають дух патріотизму і чекають, коли наші Збройні Сили їх звільнять.

На ЗАЕС налагоджена зміна персоналу. Персонал працює, але в дуже поганих психологічних умовах.

На станції перебувають близько трьохсот військових російської федерації в масках. Безпосередньо на майданчику ЗАЕС, між першим блоком та спецкорпусом, – близько 50 одиниць важкої військової техніки, куди нікого не пускають.

Менеджмент також працює під дулами автоматів. Усі питання, навіть технічні, вони повинні погоджувати з військовим командиром російської федерації. Він зараз там "головний атомник", який говорить "так" чи "ні".

Це дуже загрозлива ситуація, зокрема для психологічного стану персоналу. Цей персонал перебуває на блочних щитах керування, він безпосередньо керує реакторами. Працівникам потрібно бути зосередженими на роботі, а не на людях з автоматами, які перебувають поруч.

— Ви зв'язувалися з російськими атомниками, щоб донести їм думку про недопустимість цієї ситуації?

— Російські атомники повністю розуміють цю ситуацію.

Річ у тім, що ми досі перебуваємо під Московським центром Всесвітньої асоціації організацій, які експлуатують атомні електростанції. Ця організація виконує функції, більш-менш схожі з тими, які має МАГАТЕ.

Раніше в нас було багато контактів з російськими атомниками. Вони все чудово розуміють, але нічого не говорять. Ми розуміємо, що зараз вони не можуть у Росії відкрити рот, аби нас підтримати. Це основне питання.

— Що б ви хотіли сказати українцям та персоналу атомних станцій?

— Персонал, який працює на ЧАЕС та ЗАЕС в Енергодарі, – усі патріоти України, вони всі очікують від нас підтримки. Ми повинні використовувати такі нагоди, як зараз у нас з вами, щоб передавати їм слова підтримки.

Я прошу журналістів це робити, тому що людям дуже важко. Вони потрапили в ситуацію, коли наші Збройні Сили з певних причин не змогли їх захистити. На Запорізькій станції три людини загинули і двоє поранені. В Енергодарі їх похоронили з почестями, з прапорами України. Зараз ми переказуємо кошти їх сім'ям.

Люди не виносять цих "орків". Вони чекають і розраховують на те, що наша армія прийде і виб'є цих загарбників. І це треба зробити. Коли ми захистимо ядерні об'єкти, тоді ми захистимо безпеку України на майбутнє.