"Поверенення РФ у ПАРЄ - дуже небезпечний прецедент" - Дмитро Разумков

Минулого тижня у Страсбурзі відбулася Європейська конференція (саміт) голів національних парламентів 47-ми країн-членів Ради Європи, а також партнерів і спостерігачів у цій міжнародній організації.

Українську делегацію очолив голова Верховної Ради Дмитро Разумков. У своєму виступі перед колегами із близько 60 держав він говорив про «наш спільний європейський дім» і наступні 70 років утвердження в Європі цінностей демократії та верховенства права.

На жаль, в Україні, а також в інших країнах довіру до РЄ, до її статутного органу – Парламентської асамблеї – у червні було поставлено під сумнів, коли деякі західні демократії та проросійське лобі забезпечили безумовне повернення російської делегації до ПАРЄ.

Про кроки до відновлення цієї довіри Голова українського парламенту розповів в ексклюзивному інтерв'ю власному кореспонденту Укрінформу у Франції.

- Пане Голово, це Ваш перший закордонний візит. І дуже символічно, що він відбувається саме до Ради Європи. Хоча в української сторони до цієї організації багато запитань. Нині у Верховній Раді України, на рівні українського уряду та у широких експертних і громадських колах тривають дискусії щодо відновлення довіри до Ради Європи, Асамблеї. Яке Ваше бачення співпраці України із організацією?

- Ми розуміємо, що це важлива організація. Ми конструктивно налаштовані на співпрацю. Але є речі, які, на мій погляд, не відповідають базовим цінностям, які було закладено під час заснування Ради Європи. Ми добре розуміємо, що делегація Російської Федерації була повернута до ПАРЄ без виконання жодної із вимог, зазначених у резолюціях ПАРЄ щодо російської агресії проти України. Це підриває принципи існування Ради Європи.

Відтак, я розумію позицію української делегації, яка станом на сьогодні не бере участі у засіданнях Парламентської асамблеї. Переконаний, що нашу позицію поділяють багато учасників цієї організації. Це дуже неприємний і небезпечний прецедент.

- Чи припустимо, що українські делегати у ПАРЄ працюватимуть в одній залі із російськими депутатами та під керівництвом одного із віцепрезидентів Асамблеї, який у січні наступного року може бути обраний за квотою РФ? Адже у 2014 році російський парламент, за виключенням одного депутата, підтримав військове вторгнення до України.

- Зараз, коли відбувається анексія Криму і російська агресія на Сході України, питання полягає у тому, що підриваються базові принципи існування самої Ради Європи. І наслідки цього можуть бути катастрофічними – не лише для РЄ як організації, але й для демократії в Європі. Побачимо, як розвиватимуться події. На ці питання також відповідатиме і український парламент, і українське суспільство. І це буде позиція держави.

- Оскільки Україна йде до Європи, то Ви, без сумніву, можете пильно придивлятися до організації роботи європейських парламентарів. Що Ви б запозичили для українського парламенту?

- Я переконаний, що Верховна Рада й самостійно непогано працює. За результатами 50 днів роботи Ради ми бачимо високу продуктивність і думаю, що не всі парламенти європейських країн, інших держав у світі можуть похизуватися такими результатами.

Якщо ми говоримо про реформу українського парламенту, вона повинна бути і політичною, і структурною. Про це вже йдеться багато років. Але, на жаль, більше розмов, ніж конкретних дій.

Я думаю, що найближчим часом буде запропонована реформа регламенту Верховної Ради України. До цього будуть залучені й закордонні експерти. Є пропозиції колишнього президента Європарламенту Пета Кокса. Не всі з них будуть імплементовані. Але дуже велику частину ми можемо врахувати у майбутніх змінах до регламенту.

Сподіваюся, що не ми будемо запозичувати поради наших колег у Раді Європи, а зможемо самі запропонувати нові дієві форми роботи парламенту.

- У розвиток теми реформ. Яку виборчу систему в Україні Ви підтримуєте?

- Вважаю, що найбільш правильним був би механізм виборчої системи за партійними списками. Але бажано, щоб саме за відкритими списками. Виходячи із цього, ми реформуватимемо цей напрям.

Зрозуміло, що є різні погляди й щодо мажоритарки. Станом на сьогодні ми побачили, що мажоритарна система виборів досить сильно відкоригувалася через появу нових політичних сил. І вже такого тотального контролю від народних депутатів, які багато разів перемагали або іноді купували собі мандати на округах, немає.

- У європейській конвенційній системі демократії, верховенства права діє Європейський суд з прав людини. Нещодавно ЄСПЛ ухвалив кілька прецедентних рішень. Зокрема щодо закону України «Про очищення влади» (люстрацію). Суд постановив, що це законодавство порушує права людини. Україна повинна буде безумовно виконати це рішення. Які законодавчі кроки ви вбачаєте, щоб держава Україна виконала свої зобов'язання?

- Якщо йдеться про люстрацію, я казав і раніше, що той механізм, який був запропонований як люстрація, є недієвим. Тому що ми бачимо покарання за професійним принципом. Але не за дії, яка скоїла та чи інша особа. Якщо людина на посаді порушувала закон, займалася корупцією, шкодила державі Україна, то вона повинна відповідати не лише втратою посади чи мандату. А відповідати за кримінальним або адміністративним кодексом. Якщо вона винна – суд повинен прийняти відповідне рішення, і людина повинна бути покарана. Якщо вона просто займала посаду на державній службі, не порушувала закон, працювала добре для держави, для громадян, то я не розумію, чому такі люди потрапили під люстрацію. У державі відповідальність повинна бути персоналізованою.

- Чи є законодавчі ініціативи щодо зміни закону про люстрацію?

- Так, є пропозиції від різних депутатів. Але тут також треба підходити виважено. Сьогодні це може призвести до політичного конфлікту та викликати складну дискусію у суспільстві. У стінах парламенту до цієї проблеми слід залучати громадськість.

- Нині в українському суспільстві активізувався супротив капітуляції, яку може принести імплементація так званої «формули Штайнмаєра». У контексті мінських домовленостей також йдеться про особливий статус місцевого самоврядування в ОРДЛО. Як Верховна Рада, на Ваше бачення, повинна врегулювати це питання?

- Відведення підрозділів Збройних сил України з нашої території не відбувається. Територія України є непорушною. На жаль, її частина перебуває під анексією та окупацією. Але це – територія України. Сподіваюся, що за деякий час українські прикордонники будуть стояти, де повинні, а саме - на кордоні нашої держави із Росією.

Відведення військ від лінії розмежування передбачено мінськими домовленостями. Україна їх завжди виконувала. Це робиться для того, щоб почати виконувати наступні пункти «Мінська».

А «формула Штайнмаєра» - це лише кілька рядків. І сьогодні говорити про неї немає великого сенсу. Треба дочекатися наступних етапів перемовин у Нормандському форматі. А після цього побачити пропозиції, які надійдуть від Президента України. Глава держави висловив доволі виважену позицію - що будуть запропоновані зміни до законодавства, що вони будуть широко обговорюватися у парламенті та з обов’язковим залученням українського народу.

- Наскільки важливо для України, щоб український голос було адекватно чутно в умовах військового, інформаційного й гібридного протистояння з Росією?

- Ми багато на цьому наголошуємо: інформаційна складова у гібридній війні є ключовою. Створювати ефективні методи донесення інформації, як у середині країни, так і за кордоном, дуже важливо.