Помідори і клімат. Чи є зв'язок?
А чи знали ви, що енергія, отримана зі шкірки одного банана в біогазовій установці, може живити 11-ватну лампочку впродовж 1,5 години. Але замість того, аби використовувати органічне сміття на користь, ми його викидаємо та шкодимо природі.
Дим над мікрорайоном
Десь половина всіх відходів — органіка. Це те, що викидаємо зі столу і холодильника, те, що не доїли. Ось кілька днів тому ми купили помідори, а вранці над ними вже літає мошкара. Отже, томати потрапляють до сміттєвого бака. Разом з іншим непотребом гнилі овочі опиняються на звалищі. А там під тягарем інших відходів (одноразовий посуд, пластикові пляшки, пакети та памперси) органіка розкладається — виділяються метан, вуглекислий газ, азот. Особливо небезпечний і токсичний метан. В атмосфері його мало - 8%, але цього вистачає для посилення парникового ефекту. А ще в літню спеку метан самозаймається, і сміттєзвалища починають горіти. Горить листя, горять пластик та шини, а отруйний дим охоплює цілі житлові райони.
До органічних належать і відходи тваринницьких ферм. У малій кількості їх використовують на добрива, змішуючи з підстилкою. Але відходів м'ясного і молочного виробництва аж надто багато. Тож послід потрапляє у водойми - гине риба та інші прісноводні мешканці.
Цивілізація сміття
Проблема органічних відходів існує дуже давно. Але поліетиленові пакети, ПЕТ-пляшки та одноразові стаканчики, переповнивши звалища, її тільки поглибили. Про це і йшла мова в Херсоні на публічному обговоренні екологічних проблем під назвою «Зміни клімату та помідори», що відбулося під час виставки Катерини Шаярової в залі Національної Спілки художників України. Художниця запросила активісток Юлію Тищенко та Марію Вишневську поділитися екологічними лайфхаками.
Зокрема, Юлія Тищенко, обласна координаторка Всеукраїнської громадської організації Let's do it, Ukraine! і начальниця відділу Центру Екологічної інформації в Херсонській обласній науковій бібліотеці ім. Гончара розповіла про власний досвід компостування:
- Відтоді як з родиною почали компостувати — наш пакет зі сміттям став дуже легким, бо перестали викидати харчові відходи! Ми придбали компостер і викидали туди залишки їжі, овочеві очистки, яєчну шкаралупку, зіпсовані продукти. Якщо компостер встановити на подвір'ї школи або в ОСББ, можна туди ще й опале листя кидати. Щоб пришвидшити процес, у компостер додають хробаків. Метан під час компостування теж виділяється, але не стільки, як на сміттєзвалищі, він не отруює землю або водойми і не стане причиною пожежі. Готовим компостом можна удобрювати город і сад. Але найголовніше - перестанете шкодити природі. Компостер не обов’язково купувати – можна змайструвати власноруч - надворі чи на городі. В інтернеті є купа відео, як це зробити. Ми звикли здавати папір на макулатуру, хтось здає склотару. Компостування - це теж сортування,— зазначає екоактивістка.
Це великий садовий компостер, але для квартири підійде маленький на 5 літрів.
Марія Вишневська співзасновниця проєкту Екододаток KOIOT додає:
- Насправді ми викидаємо дуже багато їжі. За кордоном її часто викидають тому, що там на продуктах дуже дивне маркування. Зазначають не термін придатності, а дату, до якої цей продукт найкраще смакує. Багато хто цього не знає. В Європі вже почали діяти програми для споживачів і продавців супермаркетів, вони вчать правильно читати маркування.
Серед способів використання органічних відходів також називали біогазові установки. Цей спосіб більше підходить для жителів приватного сектора, у яких є кури, качки або ще якась худоба. Енергію від посліду тварин та птиці можна опалювати садибу кілька годин на день.
Скільки коштує футболка
Лекторки впевнені, не існує універсальної панацеї від забруднення планети. Є ряд складних викликів нового століття — і для кожної проблеми є кілька шляхів її вирішення. Менше купувати — менше викидати, — один із таких способів. Екологічна катастрофа, яка вже почалася в деяких куточках світу (наприклад, 5 гігантських сміттєвих плям у світовому океані) є наслідком перевиробництва. Ми щодня купуємо безліч речей, а через деякий час викидаємо їх, бо вони вже не нові або вийшли з моди.
Здається, чим більше у нас красивого та модного одягу, тим краще та яскравіше наше життя. Але для виготовлення одягу витрачається сила-силенна води. На виготовлення одного кілограма бавовни потрібно 11000 літрів води. А ще на вирощуванні бавовни використовують пестициди.
Для виготовлення футболки потрібно майже 3000 літрів води, а для пари джинсів - вдвічі більше. Слід задуматися, що ми купуємо, в якій кількості і чи насправді ми цього потребуємо. Марія Вишневська підкреслює:
- Ми часто говоримо, що потрібно сортувати сміття та здавати його на переробку. У Херсонській області немає таких заводів. Є під Фастовом, він з 2013 року переробляє пластикові пляшки, а на Харківщині переробляють тетрапак. Але сировину треба туди якось доправити, а це теж забруднити повітря. Для переробки теж знадобляться прісна вода та електроенергія. Тому висновок один — менше споживати та не купувати їжу в упаковках, які потім важко утилізувати. Ті ж молочні продукти та соки можна знайти і в скляній тарі.
Юлія Тищенко визнає, що засмічення планети зупинити неможливо. Компанії-гіганти працюють без упину, найбільше у світі «генерує» сміття Соса-Соlа - 180 тис. пляшок на хвилину.
- Ми дедалі частіше чуємо фантастичні прогнози щодо переселення на іншу планету. Не здивуюсь, якщо нашим онукам таки доведеться стати космічними емігрантами або вигадати ще щось революційне, щоб вижити. Але ми не повинні сидіти склавши руки — ми маємо максимально відстрочити виснаження земних ресурсів і дати вченим більше часу для нашого ж порятунку. І коли ми на щось впливаємо — уже не так страшно.
