Підтримка полонених моряків нагадує самоорганізацію Майдану, – адвокат Закревська

Наші кримськотатарські і кримські адвокати захищають наших українських військовополонених.

Воронченко пише зворушливий лист на підтримку наших моряків.

Наші люди зібрали через Османа Пашаєва вже 423271 грн. на картку для передачок у СІЗО

Місцеві кримчани (теж наші) ці передачки купують і носять.

Українське МЗС шле ноту за нотою з вимогою припинити кримінальне переслідування і повернути моряків.

Український Мін’юст подає скаргу до ЄСПЛ, і Росія відразу отримує вимоги перестати бикувати й дати інфу про місце розташування, причини затримання, лікування.

Командир українського корабля говорить у суді українською й вимагає перекладача. І відразу ж стає легендою.

Журналісти і блогери висвітлюють судові процеси та постійно постачають нас інфою.

ВМСУ, МОУ реально намагаються повернути своїх хлопців.

Нові вертикально-горизонтально дифузні зв’язку з’являються і починають працювати просто одним помахом пальця.

Цей мурашник дуже нагадує мені ранок 30 листопада. П’ять років тому.
Тільки тоді масштаб був меншим, і “чужою” була своя держава (влада).

Тоді, коли ми злегка відійшли від шоку, але жодного разу не відійшли від злості, на повному адреналіні почали спочатку хаотично порпатися, а потім і цілеспрямовано щось робити.

Найпростіше і найзрозуміліше. Воно і виявилося – синергетичним.

Найнеобхідніше і найголовніше – знайти своїх, зібрати їх, обробити рани, допомогти, захистити.

Зафіксувати. Розповісти. Поширити. Перестати боятися самим. Не дати боятися іншим.

Сформувати відчуття СВОЇХ, які не кинуть.

Із цієї причетності все й починалося. Саме вона структурувала шок і хаос у мурашник, і далі…

Євгенія Закревська
правозахисниця, адвокат Майдану і родин Небесної сотні