У четвер, 26 вересня, місія Міжнародного валютного фонду завершила свою роботу і покинула Україну. Вона перебувала тут з 12 вересня, і її основним завданням було обговорення умов нової програми розширеного фінансування, про яку попросило керівництво України.
Думки про підсумки цього візиту – офіційні і неофіційні – виявилися діаметрально протилежними. Офіційний прес-реліз про завершення роботи місії було складено в офіційному нейтральному тоні (як, втім, і належить в подібних документах) і закінчувався обіцянками швидких зустрічей. Водночас низка експертів розцінили підсумки візиту як негативні для України. А точніше, для її перспектив отримати від МВФ наступного кредит під невеликі відсотки. Сайт "Сьогодні" спробував розібратися в ситуації.
В прес-релізі, який розповсюдила прес-служба представництва МВФ в Україні, відзначається, що Україні багато в чому вдалося подолати наслідки глибокої кризи 2014-2015 років, проте економічне зростання до сих пір дуже мале, а тому наша країна залишається однією з найбідніших країн Європи. ВВП на душу населення – всього 20% від середнього по Євросоюзу, продуктивність праці – менше 10% від середньоєвропейської, ділове середовище погане. Але з тону прес-релізу зовсім не випливає, що згадані проблеми можуть послужити перешкодою для співпраці з МВФ.
"Більш високе, стійке і всебічне зростання ... буде багато в чому залежати від реалізації амбітних реформ в підтримку переходу України до повноцінної ринкової економіки, – йдеться у повідомленні МВФ. – Після виборів цього року у влади з'явилася можливість просувати такі необхідні реформи. Вони поставили перед собою амбітне завдання з перетворення економіки і досягнення більш сильного зростання для підвищення рівня життя всіх українців, зберігаючи при цьому макроекономічну стабільність, і вони вже забезпечили прийняття різних частин законодавства про реформу".
У прес-релізі наголошується, що місія приступила до обговорення нової трирічної угоди, яка може бути підтримана в рамках розширеного фонду МВФ. Протягом двох тижнів проводилися "продуктивні дискусії про політику для нової програми, особливо про фіскальну і грошово-кредитну політику, а також про ключові реформи". Обговорення нової програми продовжиться в найближчі тижні, – йдеться в цьому офіційному повідомленні.
Разом з тим в прес-релізі не згадується про те, що сторони погодили який-небудь документ, хоча б в чорновому варіанті.
Водночас були і неофіційні коментарі. В яких, зокрема, говорилося про принципові розбіжності, які нібито не дозволили сторонам прийти до рішення про продовження співпраці. В якості одного з таких принципових питань називалася ситуація з ПриватБанком. А також висловлювання прем'єр-міністра України Олексія Гончарука в коментарі виданню Financial Times про можливий компроміс з колишнім власником "Привату" Ігорем Коломойським.
Сам Гончарук назвав трактування свого висловлювання маніпуляцією і заявив, що уряд уважно вивчає ситуацію навколо "ПриватБанку", в тому числі переговори з колишніми власниками, які проводив незалежний наглядовий радою банку, проте заявив, що ніяких переговорів уряд ні з ким не веде. "Я впевнений, що буде зроблено все, щоб захистити гроші українських платників податків і національні інтереси України. І зроблено це буде в тісних консультаціях з міжнародними партнерами", – йдеться в коментарі Гончарука, який розміщений на сайті Кабміну.
Проте про безуспішність переговорів представників української влади та МВФ кажуть і українські, і міжнародні експерти. Зокрема, про це написала в Twitter редактор видання Ukraine Alert американського аналітичного центру Atlantic Counci Мелінда Харінг.
"Недобре: два тижні тому МВФ з великим оптимізмом дивився на Україну і її прихильність реформам. МВФ залишає Україну без нової угоди. Причин багато, але найбільша з них – Коломойський", – написала експерт.
"Місія Міжнародного валютного фонду поїхала, співпраця з Україною поки продовжено не буде", – написав у Facebook український політичний експерт Тарас Березовець.
Опитані нами експерти вважають, що тема ПриватБанку, безумовно, піднімалася в ході переговорів. Проте яким саме чином – трактують по-різному. А малоінформативний прес-реліз за підсумками візиту місії пов'язують в тому числі і з іншими обставинами.
"По-перше, і не слід було очікувати, що програма відразу буде відкрита. Бюджет буде переглядатися. Всім зрозуміло, що той документ, який був поданий, – це чернетка. А місія МВФ, коли приїжджає, дуже уважно дивиться на бюджет. Я не поділяю думку, пов'язану з тим, що МВФ поїхав через проблеми з "Приватом" або незалежністю НБУ. Це політизовані вимоги, і мені імпонує позиція української влади, яка вжила заходів для того, щоб знайти найменш болюче рішення з "Приватом". Як і стосовно політики, яку провід ло колишнє керівництво НБУ, в тому числі з невиправданими банкрутствами, незрозумілим збагаченням окремих банків тощо. Ці питання – і націоналізація "Привату", і скорочення кількості банків – все робилося в супроводі МВФ. Тому цілком можливо, що МВФ особливо наполягає на цих двох питаннях саме тому, що він був задіяний в них. Чи немає тут іншого чинника? Що МВФ, побачивши, що ці події можуть заподіяти йому репутаційну шкоду, вирішив поставити українську владу перед вибором: або ви погоджуєтеся на наші пропозиції або ми будемо і далі відкладати наше співробітництво", – припускає директор економічних і соціальних програм "Центру Разумкова" Василь Юрчишин.
Економічний експерт-аналітик Борис Кушнірук також вважає, що тема "Привату" як принципова для МВФ не могла не підніматися під час переговорів.
"Навесні, в квітні, я був у Вашингтоні на запрошення МВФ і мав можливість спілкуватися з представниками фонду. Вже тоді було зрозуміло, що виграє вибори Зеленський, і в розмовах звучало, що у МВФ є певні "червоні лінії", при порушенні яких вони точно не будуть співпрацювати з Україною. Одна з таких "червоних ліній" була пов'язана зі спробами відновити регулювання тарифів на газ для населення і знизити їх. Ще одна "червона лінія" стосувалася спроб порушити незалежність Національного банку і будь-яких дій, пов'язаних з платежами або поверненням під контроль Коломойського ПриватБанку. Це було названо "червоними лініями", які Україна не може переступити, інакше буде припинення співпраці", – розповідає Борис Кушнірук.
Що ж стосується сьогоднішньої ситуації, експерт упевнений, що поки не можна говорити про припинення співпраці.
"Не можна було розраховувати, що вони приїжджають з намірами відкрити нову програму. Переговори триватимуть. І крім дотримання "червоних ліній" вони будуть вимагати, по-перше, нову програму уряду, яку вони готові будуть підтримати, а по-друге, затвердження бюджету на майбутній рік. До того моменту, поки не з'явиться державний бюджет на наступний рік, всі розмови щодо продовження співпраці з МВФ безглузді. Рішення Ради директорів про затвердження нової програми буде прийнято тільки після того, як буде схвалено програму уряду і прийнятий бюджет. Тому зараз нічого страшного не відбувається", – каже Борис Кушнірук.
Підтвердженням такої думки можна вважати і інформаційне повідомлення, що з'явилося після від'їзду місії на сайті Кабміну. У ньому також йдеться про те, що "порядком денним можливої підтримки з боку МВФ може стати програма дій уряду, яка буде презентована Кабінетом міністрів 29 вересня".
Додамо також, що буквально за день до від'їзду делегація МВФ зустрічалася з представниками керівництва Нацбанку.
"Представники Міжнародного валютного фонду проінформували членів Ради про роботу над новою програмою і висловили намір продовжувати конструктивний діалог в цьому напрямку", – йдеться у повідомленні НБУ за підсумками цієї зустрічі.
Навряд чи ситуація могла кардинально змінитися саме в останній день візиту. Так що чекаємо обіцяного наступного раунду переговорів України з МВФ, який повинен відбутися через кілька тижнів. Цього разу, ймовірно, вже представники України здійснять візит до Вашингтона, де розташована штаб-квартира Міжнародного валютного фонду.