У зоні бойових дій є міста та селища, що існують на картах України, але не в юридичних документах. Населених пунктів, які виключили зі складу "території проведення антитерористичної операції" або взагалі з початку війни не вносили понад півсотні, за інформацією юристів організації "Донбас — СОС".
Зазвичай це невеликі селища, які опинилися на лінії розмежування, між позиціями української армії та бойовиків. Люди, які звідти виїхали і претендують на виплату адресної допомоги, через суди доводять державним установам своє право на допомогу, повідомляє hromadske.ua.
"Коли українська влада припинила платити пенсії, бо територія опинилася під контролем самоназваної ЛНР, батьки були вимушені переїхати на територію, підконтрольну Україні. Тепер вони отримали відмову в продовженні виплат адресної допомоги" – розповідає Громадському Ганна Якимчук із Золотого-5, яка виїхала до Києва ще у 2014 році.
Жінка звернулася з офіційним запитом до Служби безпеки України, щоб отримати документ — підставу для поновлення виплат. Отримала відповідь, що місто не належить до жодного з переліків у постанові Кабміну.
Юристи радять у будь-якому разі подавати заяву для призначення чи продовження допомоги переселенцям. Навіть, якщо кажуть, що її не призначать або не продовжать. Також пишеться запит на отримання публічної інформації у СБУ: "чи належить фактично населений пункт (назва) до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження"
СБУ повинно надати відповідь, що переселенець фактично виїхав з населених пунктів, де органи влади тимчасово не діють. З нею можна одразу подавати позов до місцевого адміністративного суду, або оскаржувати рішення управління соцзахисту в обласному департаменті.В адміністративному суді за вимогою повинні допомогти з оформленням заяви. Термін подачі позову — шість місяців із моменту ознайомлення з рішенням, яке оскаржується.