Переселенці відкрили суші-студію заради сина

Вадим та Наталія Семенко з Донецька відкрили авторську суші-студію після переїзду до Запоріжжя. У закладі працює уся сім'я. Старший син 18-річний Ігнат, який навчається у кулінарному технікумі, допомагає кухареві. Разом з ним працюють та набираються досвіду його одногрупники.

Молодший Захар - накриває на стіл і розважає відвідувачів розмовами. В дитинстві лікарі поставили йому діагноз ДЦП. Завдяки батькам хлопчик нормально ходить і бігає. Але один курс реабілітації, який потрібно проходити раз в 2-3 місяці коштує близько 20 тис. грн без урахування лікарів і медикаментів. Тож бажання допомогти синові та дітям з подібними проблемами стало однією з причин відкриття власного бізнесу.

"Усіма фінансовими справами і продуктами займається чоловік. У Донецьку він працював постачальником для японсько-європейської кухні. 10 років спілкувався з власниками таких закладів. 2013 року від компанії, у якій працював, разом з кулінарами з усіх регіонів України, поїхав в Японію як найкращий менеджер. Побачив місцеву культуру на власні очі. Після того багато кухарів пішли з ресторанів і заснували бізнес. Чоловік також про це мріяв, - розповідає Gazeta.ua Наталія. - Після переїзду, коли потрібно було шукати спосіб заробітку, вирішили ризикнути і втілити цю ідею".

За словами Наталії, найдорожче обходиться обладнання. Але від нього залежить якість суші. Тому краще зекономити на меблях.

"Умова нашого кухаря була такою, що не купуватимемо все, щоб з часом замінити його на професійне. Купували справжні японські ножі вартістю в кілька тисяч гривень. Дошки з харчового каучуку, на яких працює, замовляли з Америки. В Україні таких не було. Підбирали рисоварку, лопатки і ємність, де вимішують рис. Це стосується продуктів, основні складники - соєвий соус, васабі, рис та майонез замовляємо в японських виробників".

У середньому суші коштують близько 150 грн за 250 г. Найдешевші овочеві роли - від 40 грн. Кухар, який також є співвласником, готує їх перед гостями. Він працює в японській кухні понад 10 років, навчався у японців.

"Найважче було знайти приміщення. Витратили на це півроку. Спочатку думали облаштувати студію-кав'ярню, де кожен сидітиме за столиком. Але кухар мріяв, щоб процес приготування суші могли спостерігати відвідувачі. Тому поставили чотириметрову стійку, за яку сідають гості. З іншого боку він готує на ній суші. Розповідає про японську культуру та вчить правильно їсти страву. Наприклад, не варто повністю опускати рол у соус. Як кажуть японці, до нього потрібно злегка торкнутися, ніби цілуєш дитину в щічку".