Переселенці на Сумщині не користуються правом бути обраними, - правозахисниця

Гостя ефіру — виконавча директорка Північної правозахисної групи Наталія Єсіна.

Григорій Пирлік: Скільки переселенців нараховується на Сумщині?

Наталія Єсіна: Якщо ми будемо говорити про офіційну статистику, то вона коливається. Можна сказати, що за весь період конфлікту вона налічує від 11 до 14 тисяч переселенців. Що стосується міста Суми, це 3766 офіційно облікованих ВПО. Але я не дуже довіряю офіційній статистиці, бо вона дуже дивно коливається.

Григорій Пирлік: Однією з проблем є те, що люди з Донеччини та Луганщини, переїжджаючи спочатку оформлювали довідку переселенця, потім знаходили можливість або отримати житло, або у когось зареєструватися, купити житло, відмовлялися від довідки переселенця, а потім їм не платили пенсію.

Наталія Єсіна: Так, у нас були такі справи. Люди купляли житло і позбавлялися статусу переселенця. Самостійно втратити такий статус проблематично, виникають питання з пенсією, але одну таку справу ми виграли в суді.

Валентина Троян: А який був алгоритм?

Наталія Єсіна: Звернення до Пенсійного фонду, письмове пояснення, чому саме людині припинили пенсію, і оскарження цього рішення в суді.

Григорій Пирлік: Яка ситуація із забезпеченням житлом?

Наталія Єсіна: Не дуже. У нас є певне поселення переселенців у Сумському геріатричному пансіонаті. Там живуть літні люди. Їх з Авдіївки, Мар’їнки вивозило МНС. Вони сплачують певну суму, яка повністю складає ту допомогу, яку держава надає переселенцям. А так люди самі шукають, орендують або намагаються пожити у родичів, назбирати гроші та щось купити.

Валентина Троян: Я точно пам’ятаю, що в Харківській області один сільський голова закликав переселенців переїздити до села, обіцяв житло. У Сумській області є таке?

Наталія Єсіна: Є декілька родин, де багато діток, вони жили в Сумах, а потім переїхали в села. Для сіл це вихід, тому що там закриваються школи.

Валентина Троян: Деякі люди кардинально міняють сферу своєї діяльності. Можеш згадати знайомих, які розпочали свою справу?

Наталія Єсіна: В Сумах є прекрасний приклад — центр для діточок з аутизмом. Його засновниця кардинально змінила свій життєвий шлях. Інша справа, коли люди були тренерами, а потім відкрили центр тренувань, фітнесу для жінок, працювали в торгівлі і відкрили кіоск чи кав’ярню. Повернуся до житла. Коли запрацювала програма «Доступне житло», сумські переселенці теж почали нею користуватися. Ми провели кілька лекцій, як це саме зробити, люди стають на облік.

Григорій Пирлік: Чи є з боку переселенців запит на те, щоб мати право голосу на міських виборах?

Наталія Єсіна: Є. Люди відчувають себе ображеними. Вони живуть тут 4 роки поспіль, уже знають, що відбувається на місцевому рівні, хотіли б брати участь.

Валентина Троян: Але вони мають право бути обраними. Чи користуються вони цим правом?

Наталія Єсіна: Я не знаю жодного переселенця, який би намагався скористатися цим правом. Може, це тому, що активні переселенці намагаються заробити гроші, займатися політикою часу немає.