Вже через 2 роки в Україні почне діяти закон про заборону одноразових поліетиленових пакетів. А з чим же тоді ходити на закупи до супермаркету та на ринок? Для хліба підійдуть паперові торбинки, овочі та фрукти можна зважувати в авоськах. А куди ж класти м'ясо та рибу?
На форумі підприємців чорноморського узбережжя Херсонщини пропонували альтернативу поліетилену. Молодий винахідник із Сум Дмитро Бидюк презентував пакети власного виробництва - вони прозорі та шурхотять, але це незвичайні пакети.
У виробництві пластик почали використовувати у 50-х рр. минулого століття. За останні 70 років людство виробило аж 9 млрд тонн пластикового брухту. Утилізовано лише 40% шляхом переробки або спалювання, інші 60% досі забруднюють природне середовище.
Дмитро Бидюк пропонує використовувати біопластик. За кордоном він вже давно здобув прихильність споживачів та власників великих компаній. Науковець пояснює:
"Основа біопластиків - натуральні харчові компоненти, що містять білки, полісахариди та жири. Також в їх основі можуть бути харчові відходи та викопні ресурси. Наша команда використовує полісахариди, а по-простому - кукурудзяний крохмаль. Перевагою пакетів з біопластику є безпечність їх складу. А головне — вони розкладаються за 1-6 місяців в умовах домашнього або промислового компостування. Тобто така упаковка не тільки безпечна для природного середовища, а й корисна — як джерело біогазу, органічних добрив та корму для тварин".
Виробники жартома називають ці пакети "їстівними" - вони зроблені з того, що у кожного на кухні.
Серед недоліків те, що через місяць крохмалеві пакети поступово втрачають свої якості, починають вбирати вологу та деформуються. Але винахідник впевнений, в майбутньому він зможе впоратися і з цією проблемою та вдосконалити технологію.
Також науковець презентував інше ноу-хау — посуд власного виробництва. Це були стаканчики для кави зроблені ... з самої кави. Ми звикли викидати кавову гущу, а це екологічно чиста сировина, з якої можна робити багаторазову тару. Такі стаканчики довго прослужать і добре витримують високі температури. І також жодної шкоди середовищу вони не завдадуть на відміну від одноразової паперової тари.
Адже паперові стаканчики на макулатуру на здасиш — зсередини вони вкриті тонким шаром пластику, і це унеможливлює переробку. Тому у Дмитра й виникла ідея створення багаторазової екологічної тари, яку можна широко використовувати в кафе і під час пікніків.
Стакани виготовлені з кавової гущі надають напоям кавового присмаку.
Під час форуму підприємців чорноморського узбережжя Херсонщини активісти закликали бізнесменів бути еко-дружніми. Адже за чистоту та безпечність пляжі можуть отримати спеціальний екологічний сертифікат - "блакитний прапор"! Ця відзнака, ніби маячок, приваблює туристів, а отже, й інвестиції.
За словами керівниці відділу національного природного парку Нижньодніпровський Тетяни Крючкової, "блакитний прапор" видається пляжам та морським узбережжям країн Європи, Африки, Нової Зеландії, Канади та Карибських островів на підставі рішення Міжнародного журі.
Наприклад, у Туреччині 474 пляжів отримали цей сертифікат. В Україні лише 16 "блакитних прапорів", зокрема, в Києві та Київській області, Одесі та Дніпрі. У херсонських морських курортів поки що немає жодного.
Які ж критерії відбору? Їх аж 33. Серед них пункт екологічної освіти один із перших — на пляжах повинні бути інформаційні стенди. Також серед вимог програми "блакитний прапор" значиться якість води, яка має відповідати міжнародним стандартам. Серед інших критеріїв: - прибирання пляжів під час курортного сезону; відсутність транспорту та незаконно встановлених наметів та споруд на їх території; - екологічний менеджмент; сертифіковані рятувальні служби та медпункти; обладнання для рятувальників; доступ до питної води та телефону; доступність пляжів для людей з інвалідністю.
Форум підприємців чорноморського узбережжя Херсонщини проводився в рамках пілотного проєкту учнівської екологічної команди #ZeroWasteХерсон - "Чорноморське узбережжя Херсонщини без сміття". Учасники спільноти #ZeroWasteХерсон це переважно діти — учні старших класів місцевої школи №32. Згуртувала ініціативну молодь — вчителька біології Ольга Демченко. Громадська активістка ділиться амбітними:
- Ми з учнями вже 2 роки прибираємо дикий пляж між Приморським і Залізним Портом, сміття — сортуємо. Але чим більше робимо — тим краще розуміємо, наскільки малий наш вклад попри шалені зусилля. Вирішили рухатися далі та отримали грант від Євросоюзу на проєкт "Чорноморське узбережжя Херсонщини без сміття". В найближчі місяці плануємо відкрити пластикової майстерні з переробки кришечок у селах Лазурне, Залізний Порт, Приморське та Скадовську. Там встановимо креативні контейнери у вигляді риб та дельфінів для збору пластикових пляшок, - розповідає Ольга Демченко.
А от чи не будуть усі намагання юних волонтерів марними? Ольга Демченко додає, що проєкт передбачає відкриття на узбережжі станції для сортування сміття. А щоб місцеві жителі, туристи та підприємці не забруднювали місця відпочинку, підлітки проводитимуть тренінги та пояснюватимуть, куди потрібно викидати побутове відходи, аби плавати в морі, а не на сміттєзвалищі.