«Нові чиновники»: хто кидає все і йде на держслужбу, і чому не всі витримують?

Поняття «нові чиновники» закріпилось після Революції гідності, коли хвиля ентузіастів прийшла на державну службу, прагнучи навести лад у державі. Дехто з них залишився і працює досі.

Утім, багато хто вже повернувся до більш звичних сфер бізнесу, громадської діяльності, ІТ-проектів. Систему зламати надто складно, зарплати невисокі, суспільство часто надто критичне – так пояснюють своє рішення екс-чиновники. Тож, хто такі – нові держслужбовці? «Нові чиновники»: хто кидає все і йде на держслужбу, і чому не всі витримують?

Дмитро Шимків – один із тих, хто залишив успішну та прибуткову кар’єру та пішов на державну службу. До Євромайдану він був генеральним директором «Mіcrosoft Україна», а у 2011 році – навіть кращим ТОП-менеджером в країні.

Проте коли у 2013 році почались революційні події в країні, він взяв відпустку за власний рахунок і пішов на Майдан. Незабаром після того він погодився перейти на державну службу та зараз працює заступником глави адміністрації президента України з питань проведення адміністративних, соціальних та економічних реформ. Коли уряд Арсенія Яценюка мінявся на уряд Гройсмана – Шимківу пропонували крісло, утім, він відмовився і залишився в адміністрації.

«Справа у політичній ситуації, а не в тому, що бракує політичної волі»

Проте не всі витримують на державній службі довго. Маючи 15-річний досвід у бізнесі та низку успішних громадських і творчих проектів, Олег Дерев’янко вирішив у 2015 році перейти на роботу у Міністерство освіти.

«Всім, хто брав участь у Майдані, хотілось якомога швидше реалізувати ті ідеали, за які ми виходили. Окрім того, було усвідомлення, що починалась війна, і ми розуміли, що у державному управлінні не було фаховості, людей, які були спроможні реалізовувати реформи. Не кожен поїхав на схід, у мене от троє дітей, і я вважав за обов’язок віддати рік і попрацювати на державу. Фактично, безкоштовно, враховуючи різницю в заробітках, порівняно з бізнесом», – розповідає Дерев’янко.

Олег Дерев’янко звільнився з посади заступника міністра освіти та науки України – керівника апарату менше, ніж за рік. Зробив це свідомо, каже, щоб привернути увагу до того, що і після Майдану реформи часто мають «косметичний характер» та рухаються повільно.

«Навіть не через те, що немає волі у конкретних міністерствах, а через політичну ситуацію, яка в країні сталась. На рівні уряду, на рівні парламенту, і навіть на рівні президента у певному сенсі. Тому треба було щось міняти, привертати максимальну увагу», – говорить він.

Щоби ситуація якісно змінювалась, потрібно багато не просто нових людей, а й таких, що є професіоналами із готовністю ламати систему, додає екс-чиновник. І неринкова зарплатня держслужбовців зовсім не стимулює фахівців залишатись у цій галузі надовго.

«Тут відповідь абсолютно очевидна: на ключових позиціях по державних управлінцях, від яких залежить упровадження змін, мають бути ринкові зарплати. Це означає, що не такі, як у бізнесі, але пристойні», – додає він.

Скільки платять держслужбовцям, і чи в цьому справа?

Низькі зарплати часто називають головною перепоною, чому професіонали не йдуть на державну службу. Водночас, із 1 травня діє новий «Закон про держслужбу», який змінив підхід до нарахування зарплатні.

Інфографіка з презентації, підготовленої Національним агентством України з питань державної служби

Загалом, для держслужбовців всіх рангів заробітна платня збільшилася, адже змінилися базові ставки посадових окладів.

Прем’єр-міністр у червні 2016-го заробив 28 тисяч гривень. Віце-прем’єри – близько 24 тисяч. Міністри ж заробляють по-різному: від майже 20 тисяч (міністр культури, міністр молоді та спорту) до трохи більше 7 тисяч (стільки отримують міністр оборони та міністр аграрної політики і продовольства). Ці дані наводить VoxUkraine.

У новостворених антикорупційних відомствах від початку обумовлювалась порівняно висока зарплатня. Головному спеціалісту Відділу по роботі з персоналом у НАБУ на сайтах вакансій пропонують понад 15 тисяч гривень.

Водночас, є суми в рази більші на топ-менеджерських посадах у стратегічних державних компаніях. Зарплата нового керівника «Укрзалізниці» Войцеха Бальчуна становитиме від 463 тисяч гривень на місяць. А голова «Укргазвидобування» отримує 398 тисяч гривень на місяць.

Уявлення про кумівство на держслужбі застаріле – Грезєв

Щоби нові люди приходили на державну службу, вони повинні, щонайменше, знати про вакансії. Завдання моніторити, яке відомство і яких професіоналів потребує, взяв на себе Владислав Грезєв. Його HR-агентство Lobby X напряму співпрацює з міністерствами та допомогло закрити вже понад 50 ключових посад на державній службі.

«Коли ми публікуємо будь-яку вакансію, то не зазначаємо відразу зарплати. Вони можуть відрізнятись, і кілька наших, умовно кажучи, роботодавців – це проектні офіси реформ, де заробітні плати зовсім інші, ніж на державних службах. Це вже обговорюємо, безпосередньо, з кандидатами, які підходять», – каже він.

Уявлення, що на державній службі панує кумівство і без зв’язків на «смачні» посади не потрапити, вже не відповідає дійсності, каже Грезєв.

«Дуже багато потрібно для того, щоби змінювати країну. І потрібні люди, які можуть фахово це зробити. Таких людей треба підшуковувати, допомагати їм це робити. Будь-хто, хто відчуває в собі сили, може потрапити на таку роботу. Жодних панібратських відносин вже немає», – додає Владислав Грезєв.

«Нове – це небезпека», такий панівний тренд в ментальності держслужбовців

Чи готові держслужбовці за малі гроші працювати якісно? Нові люди – можливо, а от чиновники старої генерації часто не люблять зміни. Важливо розуміти ментальність чиновника як явища в Україні.

За 25 років можна знайти кілька тисяч професіоналів для держслужби – Магда

Саме Євромайдан дав початок змінам у державному секторі, вважає політолог Євген Магда. І «новим обличчям» часто бракує досвіду, але їм не бракує ентузіазму.

«Десь бачимо, що взяли закордонних фахівців, але вони не дуже надовго прижились на високих управлінських посадах. Десь ми побачили, що є певні зрушення позитивні, у тому що вже залучають і українських фахівців. Знаєте, все-таки за 25 років можна знайти кілька сотень і кілька тисяч людей, які спроможні демонструвати високу якість і освіти, і управлінської підготовки. І думаю, що все-таки зміни відбуваються», – каже він.

Результати дослідження, проведеного навесні Українським інститутом публічної політики спільно з Національною академією державного управління при президентові України, засвідчують, що 65% опитаних державних службовців готові брати активну участь у проведенні реформ. При цьому 27% респондентів необхідною умовою запровадження змін вважають отримання нових знань та навичок, 31% – наявність реальних результатів від реформ. Водночас, 47% опитаних державних службовців розчаровані відсутністю реальних змін в системі держаного управління.