Нове життя найстарішої гідроелектростанції Херсонщини
Близько року тому у Великій Олександрівці відродили найстарішу на Херсонщині гідроелектростанцію. Друге життя об’єкту дала шведська фірма-інвестор ТОВ «Ваттенкрафт Україна», сферою діяльності якої є виробництво електроенергії.
Які мінливості долі спіткали станцію понад 90 років поспіль та чому саме шведи взялися за її реконструкцію – у статті Тетяни Назаренко.
Великоолександрівська ГЕС.
У далекому 1928 році ця маленька ГЕС на річці Інгулець стала порятунком для місцевого населення, подарувавши степовим селам довгоочікуваний електрострум. Але після запуску гігантської Каховської ГЕС про Великоолександрівську, як і решту малих гідроелектростанцій, просто забули.
Будівництво Великоолександрівської ГЕС, 1927 – 1928рр. Фото з архіву Великоолександрівської ГЕС
Не байдуже було лише місцевим людям. Як розповів майстер виробництва ГЕС Сергій Рижньов, починаючи з 1956 року, коли було зупинено об’єкт, кожне покоління великоолександрівців піднімало питання про відновлення роботи станції. Люди не так потребували додаткової електроенергії, як хвилювалися за історичний і дуже цінний для них об’єкт, який будували ще їх батьки та діди і який, залишившись напризволяще, поступово занепадав та руйнувався.
Довгі роки населення і місцева влада шукали шляхи відродження станції, але справа зрушила з місця лише у 2011 році, коли об’єктом зацікавився такий самий небайдужий до долі ГЕС інвестор, керівник ТОВ «Ваттенкрафт Україна» Фредрік Свінгуфвуд.
«Він громадянин Швеції, але вже багато років працює на території України саме в галузі виробництва електроенергії з відновлювальних джерел. На його батьківщині також є невеличка ГЕС, тому він залюбки взявся саме за цей об’єкт. Тим більше, що на цій ГЕС раніше використовувалось обладнання (генератори та силові трансформатори) виробництва Швеції», - говорить Сергій Рижньов.
Загальний вигляд гідроспоруди ГЕС з верхнього б’єфу.
Але роботи розпочалися тільки наприкінці квітня 2016 року. Причина в тому, що об’єкт не мав господаря, і багато часу пішло на прийняття гідроспоруд ГЕС у комунальну власність Великоолександрівської селищної ради, оцінку вартості станції та передачу її в оренду.
«На час приходу підрядника на ГЕС всі гідроспоруди були в аварійному стані, приміщення захаращені, стоки річки зарегульовані, адже протягом 10 років жоден шибер (засувка) не відкривався. Усе було відновлено – збивали залишки старого бетонного покриття, в’язали арматурні сітки та каркаси і заливали новим бетоном», - згадує майстер виробництва.
Під час реконструкції залишки старого обладнання, а точніше - однієї турбіни гідроелектростанції, демонтували. Змонтували нове сучасне оснащення – майже все обладнання вітчизняного виробництва, за винятком приладів обліку й управління турбінами.
Складові елементи однієї зі старих турбін ГЕС, шведського виробництва.
Продуктивна і безпечна
На сьогодні дозволена потужність ГЕС складає 145 кВт на годину. Розрахункове виробництво електроенергії – 645,8 тис. кВт. на рік. Уся вироблена енергія надходить у загальну мережу. Розрахункової потужності ГЕС, за нинішніх обсягів її споживання побутовими споживачами, вистачило б на забезпечення електроенергією 45-50 осель.
На черзі – будівництво нової ГЕС
Звичайно, безпека людей та справна робота обладнання має першочергове значення, але для інвестора не менш важливою є й економічна вигода. Зокрема «Зелений тариф» і можливість за певних капіталовкладень отримувати стабільні кошти.
«Це не вітер, це не сонце, гідроелектростанція працює в постійному режимі, дає стабільну потужність і стабільну напругу, за винятком якихось позаштатних ситуацій», - говорить Сергій Рижньов.
Зважаючи на всі сприятливі фактори, інвестор планує будівництво нової ГЕС. Вона розташовуватиметься біля села Мала Олександрівка, також на річці Інгульці, але нижче за течією. Поки що роботи на стадії проектування, але вже попередньо відомо, що на новому об’єкті встановлять більш сучасне обладнання, а саме реактивну турбіну горизонтального типу, яка є більш продуктивною і за однакових з існуючою ГЕС умов по перетоку води вироблятиме близько 200 кВт електроенергії. Більшість обладнання планують встановити вітчизняного виробництва. Роботи розраховані приблизно на півтора роки.
