У Новій Каховці відбулась науково-практична конференція «Майбутнє архітектурної самобутності Нової Каховки», яку провела член національної спілки архітекторів Тетяна Євсеєва.
До розмови долучилися мистецтвознавець, кураторка проекту Soviet mosaics in Ukraine фонду «Ізоляція» та учасниця мистецької ініціативи «Де-не-де» з Києва Євгенія Моляр; критик, куратор урбаністичних програм, редактор платформи СОУС (Souc) – South Ukrainian Culture із Херсону Юлія Манукян; мистецтвознавець, журналіст, член спілки журналістів України Інеса Атаманчук та художник-майстер вітражу Андрій Соколенко, обидва із Запоріжжя; новокаховський митець Олег Сагайдак; директор картинної галереї Олена Михайленко; депутат Новокаховської міськради Діана Іваннікова, громадськість.
Було зазначено, що Нова Каховка – єдине місто на пострадянському просторі, збудоване в 1950-х роках, що включене в перелік історичних міст України. Особливість, причому дуже цінна, це те, що ціною величезних зусиль архітекторів, митців, будівельників досягнуті стилістична єдність та своєрідність: ансамбль планування та забудови кварталів, монументально-декоративне оформлення фасадів та інтер,єрів будинків, елементів благоустрою.
Головне: монументально-декоративне оформлення будівель несе в орнаментах елементи радянської символіки. Акцентне значення мають: зірка на шпилі адміністративної будівлі-пам,ятки архітектури; бетонний картуш з гербом СРСР і пам,ятна дошка з орденом Знаку Пошани на головній споруді ГЕС, яка теж являється пам,яткою архітектури, а також науки і техніки; вітраж за ескізом художника, академіка О.Мизіна, виконаний ризькими майстрами, в ризаліті Палацу культури – теж пам,ятка архітектури, а також декоративно-монументального мистецтва; серп і молот в декоративно-монументальних барельєфних панно роботи художника-бойчукіста Григора Довженка на фасадах житлових та громадських будівель; серп і молот в декорі литих огорож.
Після змістовного обговорення, коли висказувались прямо протилежні думки, було констатовано: знищення усіх цих елементів стане непоправною суттєвою втратою культурної спадщини. Адже зникне автентичність, спотвориться історичний контекст, знеціниться подвиг авторів-експериментаторів. Наприклад: одне лише поєднання художніх настанов бойчукізму з символікою режиму, що підступно знищив це явище, в роботах Григора Довженка – важливий, значущий прецедент, що розкриває цю історичну трагедію.
Було підкреслено: без дод фахової експертизи і роз,ясень Закону про декомунізацію не треба нічого вчиняти поспіхом, адже в нашому місті цей акт іде врозріз із положеннями Закону про культурну спадщину і міжнародних актів стосовно відкриття, збереження, вивчення культурного надбання.
Члени конференції вирішили звернутись в міністерство культури із проханням розробити комплексну програму реалізації положень ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки2 стосовно архітектурно-просторового середовища історичного ареалу Нової Каховки, адже такий документ потрібен для усіх міст, які мають комплексну забудову кварталів радянського періоду (Запоріжжя, Харків тощо).
А також звернутись до Херсонської обласної адміністрації та Новокаховської міськради щодо підтримки створення на території історичного ареалу нашого міста історико-архітектурної заповідної території – музея декоративно- монументального мистецтва під відкритим небом, міській адміністрації – сприяти розробленню та втіленню соціальної програми з ревіталізації ( відновлення, оживлення, відтворення) історичної частини.