Ваш донат допомагає нам працювати й далі — для Херсонщини та всієї України.

Нідерландське видання розповіло про втрати бджорялів Нововоронцовської громади на Херсонщині

Поширити:
02 серпня 2026 16:35
103
Фото матеріалу зі сторінки Нововоронцовської громади: сторінка "Leeuwarder Courant"
Фото матеріалу зі сторінки Нововоронцовської громади: сторінка видання "Leeuwarder Courant"

Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії Нововоронцовська громада на Херсонщині втратила близько 80% бджолиних сімей. До війни місцеві пасічники утримували майже дві тисячі бджолосімей, а після деокупації залишилося лише близько 400.

Про це розповідає нідерландське видання "Leeuwarder Courant", повідомили на сторінці Нововоронцовської селищної військової адміністрації.

Житель громади Андрій Доброзинський, який походить із родини пасічників, розповів журналістам, що бджоли забезпечують майже 80% запилення сільськогосподарських культур.

Додати Вгору як бажане джерело в Google

За його словами, після масової загибелі бджіл у 2022 році деякі рослини та квіти стали траплятися рідше, а врожайність окремих культур різко знизилася. Зокрема, врожай вишні у 2023–2025 роках був у двадцять разів меншим за звичайний.

Бджолярі  Нововоронцовщини до 24 лютого 2022 року мали близько 2 000 бджолиних сімей. Після деокупації залишилося лише близько 400 сімей. Селище в той період перебувало в «сірій зоні».

Брати бджолярі Олександр та Ігор Мова розповіли, що намагалися перенести вулики в безпечніші райони. Але це було небезпечно через близкість лінії фронту.  Село в якому жив пасічник Андрій Доброзинський, було окуповане, тож він не міг дістатися до своїх вуликів.

«З двохсот роїв після визволення залишилося лише вісімнадцять. З бджолами все так само, як із коровами та вівцями: якщо за ними не доглядати, вони гинуть», — розповів він.

Пасічниця Олена Броздянська також втратила більшість своїх бджіл — із п'ятнадцяти роїв вижили лише шість.

Зараз пасічники поступово відновлюють пасіки, однак через необхідність ділити бджолині сім'ї вони отримують менше меду. Найбільшою небезпекою вони називають російські дрони.

«Найбільша небезпека виходить від дронів. Коли ти, як бджоляр, перебуваєш серед бджіл, то не чуєш, як вони наближаються. Звук дрона звучить майже так само, як дзижчання великого рою», — поділився Андрій.

Попри труднощі, місцеві пасічники вже працюють над власними брендами меду та планують після війни розвивати бджолиний туризм.

«Чи знаєте ви, що існує масаж бджолами? Людина лягає на спеціальне ліжко, під яким розміщені вулики, й відчуває вібрацію від дзижчання бджіл. Це, на мою думку, дуже корисно для здоров'я. Так само, як і повітря з вуликів, яке допомагає людям з астмою», — розповіла Олена.

  • Пенсіонери Микола та Валентина Пічки, які виїхали зі Станіслава на Херсонщині через обстріли, облаштувалися у Галицинівській громаді на Миколаївщині. Там вони продовжують займатися кочовим бджолярством та передають мед українським військовим.
Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ
Матеріали партнерів