Ідея створення демілітаризованої зони на півдні України, озвучена спецпредставником президента США з питань України Кітом Келогом, викликає занепокоєння серед українських експертів та не має реалістичних перспектив реалізації, зокрема на Херсонщині.
Про це йдеться у сюжеті Новин Приазов'я.
Келог в інтерв’ю телеканалу Fox News припустив можливість створення зони без бойових дій, яка охоплювала б до 30 км від лінії фронту. Її мали б контролювати представники міжнародної коаліції, до якої входять Франція, Німеччина, Велика Британія та інші країни. Утім, Україна офіційно не підтвердила готовність до такого кроку, а Міністерство закордонних справ наразі відмовилось від коментарів.
Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Москва "поки не чула" від Києва жодних заяв щодо створення демілітаризованої зони.
Політолог Володимир Фесенко пояснив, що ідея не нова і є частиною механізму припинення вогню. Однак реалізація такої ініціативи залежить від того, хто саме і як контролюватиме цю зону. За його словами, Росія категорично проти присутності сил НАТО на території України, а Україна – проти представників ОДКБ.
Окрему увагу експерти приділили ситуації на Херсонщині. Фесенко наголосив, що “на деяких ділянках фронту демілітаризована зона може бути набагато меншою. Зокрема, на Херсонщині повна демілітаризація неможлива”.
Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло зазначив, що 15 кілометрів демілітаризації означатиме охоплення самого Херсона, що несе загрозу його безпеці.
“Українські військові можуть відійти лише з повністю зруйнованих територій, де не живуть люди. Але в населених пунктах, де залишаються жителі, присутність українських військ має бути”, — сказав Жмайло.
Експерт також застеріг, що створення демілітаризованої зони без належного контролю може обернутися повторенням ситуації, коли ОБСЄ фіксувало дії лише української сторони, а російські сили безкарно порушували домовленості.
“Це не вирішення конфлікту, це його відкладення на пару років”, — підсумував Жмайло.