На Херсонщині повна демілітаризація неможлива, – експерти про ідею "зони без бойових дій"

Ідея створення демілітаризованої зони на півдні України, озвучена спецпредставником президента США з питань України Кітом Келлогом, викликає занепокоєння серед українських експертів та не має реалістичних перспектив реалізації, зокрема на Херсонщині.

Про це йдеться у сюжеті Новин Приазов'я.

Келлог в інтерв’ю телеканалу Fox News припустив можливість створення зони без бойових дій, яка охоплювала б до 30 км від лінії фронту. Її мали б контролювати представники міжнародної коаліції, до якої входять Франція, Німеччина, Велика Британія та інші країни. Утім, Україна офіційно не підтвердила готовність до такого кроку, а Міністерство закордонних справ наразі відмовилось від коментарів.

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Москва "поки не чула" від Києва жодних заяв щодо створення демілітаризованої зони.

Політолог Володимир Фесенко пояснив, що ідея не нова і є частиною механізму припинення вогню. Однак реалізація такої ініціативи залежить від того, хто саме і як контролюватиме цю зону. За його словами, Росія категорично проти присутності сил НАТО на території України, а Україна – проти представників ОДКБ.

Окрему увагу експерти приділили ситуації на Херсонщині. Фесенко наголосив, що “на деяких ділянках фронту демілітаризована зона може бути набагато меншою. Зокрема, на Херсонщині повна демілітаризація неможлива”.

Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло зазначив, що 15 кілометрів демілітаризації означатиме охоплення самого Херсона, що несе загрозу його безпеці.

“Українські військові можуть відійти лише з повністю зруйнованих територій, де не живуть люди. Але в населених пунктах, де залишаються жителі, присутність українських військ має бути”, – сказав Жмайло.

Експерт також застеріг, що створення демілітаризованої зони без належного контролю може обернутися повторенням ситуації, коли ОБСЄ фіксувало дії лише української сторони, а російські сили безкарно порушували домовленості.

“Це не вирішення конфлікту, це його відкладення на пару років”, – підсумував Жмайло.

• Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не отримувала офіційних пропозицій щодо обміну чи відмови від окупованих Росією територій. Водночас зазначив: представники РФ розмовами про окуповані території намагаються затягувати війну.
• В інтерв’ю Радіо Свобода експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара, підкреслив, що заяви про мир і припинення вогню часто є порожніми словами без конкретних гарантій безпеки для України. Він зауважив, що НАТО має бути ключовою гарантією безпеки для країни. Хара також виступив проти ідеї обміну територій на гарантії, назвавши це обманом, гіршим за Будапештський меморандум 1994 року. Він нагадав, що Росія не виконала своїх зобов'язань за Мінськими угодами й прагне залишити Україну вразливою для майбутніх атак або дестабілізації. Відновлення територіальної цілісності через дипломатичні перемовини, за його словами, є майже неможливим, і Україна не повинна погоджуватися на умови, які порушують її суверенітет.
• Раніше аналітики писали, що очільник Кремля Володимир Путін не має наміру закінчувати війну, доки Україна не капітулює. Він не зацікавлений у мирній угоді, яка вимагає від Росії відмовитися від своїх початкових військових цілей.
• Під час засідання Ради Безпеки ООН 17 лютого постійний представник Росії Василь Небензя знову повторив вимоги Кремля, аби Україна поступилася 30% територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які не окуповані. Окрім того, російські офіційні особи, які беруть участь в переговорах зі Сполученими Штатами, наполягають на здачі Росії підконтрольних Україні населених пунктів Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей.
• Журналісти Bloomberg повідомили, що Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що і Україна, і Росія повинні будуть відмовитися від деяких територій, які кожна зі сторін зараз контролює.