На правобережжі Херсонщини працює понад 400 фермерських господарств

Станом на кінець березня на правобережжі Херсонської області обробляють близько 300 тисяч гектарів сільськогосподарських земель. В регіоні працює понад 400 фермерських господарств. У 2024 році аграрії розширили площі під посіви та відновили зрошення, однак продовжують стикатися з наслідками бойових дій.

Про це йдеться у матеріалі Суспільне Херсон.

У 2023 році на деокупованій території засіяли 70 тисяч гектарів зерновими й технічними культурами. У 2024-му ця цифра зросла до 153 тисяч гектарів, а в планах на 2025 рік — 240 тисяч гектарів, повідомив журналістам директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов.

За його словами, вже засіяно 120 тисяч гектарів озимих, з яких 100 тисяч гектарів — це озима пшениця, ще 20 тисяч гектарів — озимий ріпак. Навесні аграрії планують засіяти ще 120 тисяч гектарів ярими культурами:

• 17 тисяч гектарів — ярий ячмінь;
• 5 600 гектарів — горох;
• 3 000 гектарів — льон;
• 2 000 гектарів — кукурудза;
• 100 гектарів — соя (у Кочубеївській громаді).

Також частково вдалося відновити зрошення за підтримки Міжнародного благодійного фонду United24 — працює Інгулецька система, що охоплює 3 тисячі гектарів. Відремонтовано дюкер біля села Посад-Покровське, що дало змогу аграріям відновити полив.

За словами Юнусова, наразі акцент зробили на розвиток крапельного зрошення, що дозволяє збільшити площі під овочевими та баштанними культурами. Водночас головну насосну станцію Лиманецької системи відновити не встигли через припинення фінансування програми USAID Агро.

У матеріалі йдеться, що у фермерів спостерігається зміна сільськогосподарських культур через кліматичні умови — наприклад, замість озимого ріпаку, який не пережив зимові заморозки, сіють кормове просо.

Регіон орієнтується на експорт: частину врожаю, як от просо, планують продавати як компонент пташиного корму за кордон.

• На Херсонщині стартувала весняна посівна кампанія. Наразі аграрії засіяли першу тисячу гектарів полів. Сільгоспвиробники сіють горох, льон та ярий ячмінь. Нині вже засіяно понад 120 тисяч гектарів озимими культурами: зерновими та ріпаком. 
• У січні новообраний президент США Дональд Трамп вирішив призупинити всі програми міжнародної допомоги Америки. Перестала працювати й агенція з міжнародного розвитку USAID, яка роками надавала фінансову підтримку Херсонщині, зокрема, в аграрній сфері. За повідомленням заступника директора «Центру близькосхідних досліджень» Сергія Данилова, торік наша область отримала 1,5 млрд гривень міжнародної допомоги, і велика частка грошей з цієї суми надійшла саме від USAID. Херсонські фермери за різними програмами USAID отримували насіння, добрива, мобільні зерносховища, сільськогосподарську техніку. Допомога виділялася й на підтримку тваринництва, ремонт зрошувальних систем, будівництво елеваторів і розмінування. Дмитро Юнусов запевнив: темпи розмінування не сповільняться, оскільки основну роботу виконували державні оператори, а внесок іноземних організацій – лише 500 гектарів звільнених від вибухівки земель. Однак припинення співпраці з USAID негативно вплине на інші програми підтримки аграріїв.
• У 2025 році USAID планувало виділити 110 мільйонів гривень на різні проєкти у Херсонській області, зокрема, на зрошення. Олександр Прокудін, голова Херсонської ОВА, наголосив на важливості цієї допомоги та необхідності пошуку альтернативних джерел фінансування.