Марушевська називає конкретних людей, які кришують корупцію на митниці і гальмують зміни

Голова Одеської митниці, яка подала сьогодні у відставку, пояснює, чому нинішній уряд не зацікавлений у змінах на митниці, і розповідає, в яких умовах їх доводилось проштовхувати.

НВ зв’язалося телефоном з Юлію Марушевською, яка сьогодні, 14 листопада, подала у відставку з посади голови Одеської митниці. Вона написала заяву на звільнення з посади, заявивши, що реформи зайшли у безвихідь, тому що уряд їх підтримує лише на словах.

В розмові з НВ вона розповіла, хто конкретно і як заважав її команді змінювати митницю, яка роками вважалася одним з найбільш корумпованих відомств у державі.

У мене від самого початку були дуже чіткі задачі щодо того, що саме я тут роблю. Результати роботи, які ми завжди оприлюднювали і які можна побачити на нашому сайті, стосувалися і стосуються оперативної діяльності Одеської митниці, боротьби з корупцією і спрощення процедур. В цьому зрізі Одеська митниця зробила більше, аніж будь-яка інша митниця в Україні. Ми зробили в плані процесуальних змін в митному напрямку більше, аніж ДФС та міністерство фінансів разом узяті. По більшості показників ми були найкращою митницею в Україні – є конкретні цифри. Швидкість оформлення вантажів у нас була найкраща в Україні, до години часу для компаній з низьким ризиком – такого більше ніде немає,  оформлення за ціною в контракті – найвищі показники в Україні; 170 млн грн понадпланових надходжень, які ми перерахували на ремонт дороги в Одесі, і це за умови, що у нас забрали енергетичні вантажі і що ми не працюємо з сірим імпортом; 650 компаній, які раніше не оформлювалися в Одесі і прийшли – це чітка цифра; кількість перевірок, яка впала в п’ять разів, і це при тому, що результативність їх виросла вдвічі - це чіткі показники; 70 випадків затримки наркотиків та сотні контейнерів лісу необробленого – це все відомо і оприлюднено нами.

Але. Моя задача була не просто змінювати щось на регіональному, операційному рівні. Моєю задачею  було створити пілот митної реформи, і основний проект, яким я займалася тут, називався Відкритий митний простір. Для цього проекту ми набрали нових людей, ми написали законопроект, відповідно до цього ми попросили міністерство інфраструктури зробити реконструкцію морського вокзалу. На цей проект мене, власне, і представив президент. І цей проект в травні підтримав прем’єр-міністр. І, на жаль, ось цей проект повністю останні півроку знаходиться у блокуванні.

Я дуже сподівалася, що відставка Михайла (Саакашвілі - НВ) змусить уряд почати рухатися і показати, що вони зацікавлені в тому, щоб ми продовжували це і довели до кінця. Але як нічого не відбувалось, так і не відбулось. Нашу постанову навіть не розглянули на засіданні Кабінету міністрів. Тобто нічого з того, на що я очікувала, нічого з тих кроків, з тої підтримки, які повинні були б бути зроблені на рівні центру, Києва, не були зроблені. Окрім, навпаки, ще там якогось попередження від Насірова (Романа, керівника Державної фіскальної служби України - НВ) про неповну службову відповідність або ще чогось.

Тому так, ми тут досягнули багато чого, але цих результатів було б у десять разів більше, якби було хоча би трохи політичної волі і бажання нам допомогти.

Ми досягали своїх результатів всупереч і на регіональному рівні. А моїм завданням було зробити пілот, який би дав старт національній реформі. Розумієте? Тому далі так просто тримати без нормальної зарплати людей, яких ми сюди під цей проект набрали, без гідних умов праці… Це все вже півроку триває і вже позбавлене будь-якого сенсу.

Президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів і керівник ДФС – це єдині чотири людини, які могли вплинути на реалізацію митної реформи в Одесі. Могли, але свідомо цього не зробили. Озвучили публічно свою підтримку, але не зробили жодного найменшого кроку у напрямку реалізації цього проекту.

Мені здається, мене не щиро брали на цей проект. Хотіли показати, що приводять нових людей на важливі посади і дають зелене світло. Показати – показали, але реально запустити митний термінал в Одесі – побоялися. Бо якби такий термінал, створений за міжнародними стандартами, запрацював в Одесі, то як було б пояснити, чому в Києві продовжують красти, чому в центральному ДФС ходять “потоки”? Розумієте?

Я прийшла сюди без попереднього професійного досвіду, без якихось там митних звань і довела, що виключно з політичною волею і з бажанням щось змінити можна зупинити корупцію навіть в Одесі, на найкорумпованішій митниці! А в нас, вибачте, інвестбанкір, керує ДФС і щось там йому не вдається на центральному рівні в митниці і у податковій навести лад. Якщо нам вдається тут, то чому не вдається Києву там?

Навіть після відставки Михайла ніякого руху не відбулося, ніякого бажання допомогти. Я зверталася вкотре до Кабінету міністрів, вкотре говорила з командою прем’єр-міністра, але нічого, ніяких шансів на те, що все це може зрушити з місця. То яка тоді мета мого перебування тут, якщо очевидно, що від Адміністрації Президента не буде ніякої допомоги? Ми звітували туди щотижня про стан виконання проекту. Але при тих десятихвилинних зустрічах, які я там мала, на словах було “так-так, підтримую”, але в дії ніякої підтримки не було.

Тепер я вже не така наївна, як була спочатку, і вже бачу, що цей уряд не реалізує цього проекту, бо якби таке бажання було, то він би вже був реалізований. Звісно, за умови зміни програмного забезпечення і підписання законопроекту або постанови, був би сенс боротися, довести все це до кінця і показати, якою може бути митниця. Я би мріяла, щоб це так трапилося. Але на це на сьогоднішній день не лишилось ані найменшої надії, на жаль. Сьогоднішній уряд не зацікавлений в реформах. В розмовах, в експертних нарадах, в робочих групах – так.

Щоб ви розуміли – вони досі в митній сфері пишуть стратегію. Досі! Нічого ще не зроблено з часу початку роботи нового уряду! Навіть стратегія не створена, не оприлюднена, ви уявляєте? Немає досі розуміння навіть що робити з українською митницею. І що, мені очікувати, що ці люди зараз щось будуть робити? Ні, я в це вже просто не вірю.

Це були півтора роки неймовірного темпу, тиску і лише п’яти днів відпустки, тому мені зараз, в першу чергу, потрібне перезавантаження. А щодо своїх подальших кроків я прийматиму рішення пізніше. В будь-якому випадку рух на оновлення влади в Україні, який ініціює Михайло Саакашвілі, я підтримую.

Всі ті схеми основні та корупційні потоки на митниці, які існують - існуюють за кришуванням Державної фіскальної служби. Тому, коли ми у себе зупинили, наприклад, маніпуляції з вантажами конфіскованими, то відразу з’явилися догани на нас. Тобто з боку ДФС постійно були такі речі. Ніхто не дзвонив мені по телефону і не казав: не лізь туди, або не лізь сюди, але адміністративним шляхом такі сигнали я отримувала постійно.

Єдиний раз було, коли ми опублікували базу даних цін… Ви знаєте, що на усіх українських митницях оформлення вантажів дуже часто відбувається за індикативними цінами, середніми. Це дає митникам можливість маніпулювати, торгуватися, підвищувати ціни і т.д. У нас такого не було. Ми 90% вантажів оформляли за цінами в договорі, за тими цінами, які нам дає бізнес. І опублікували перелік цих цін на своєму сайті. Тоді єдиний раз був дзвінок від керівника департаменту тарифів ДФС моєму заступнику зі словами: “Що ви робите? Ви ж підриваєте систему! Зупиніться!”. Але ми все одно продовжували і це гарантувало, що люди в Одесі знали, на що їм розраховувати, і ніхто не міг їм сказати, що той товар, який вони везуть, коштує вдвічі більше. Це було прозоро.

Кожен такий наш крок викликав постійний супротив. Не було такого, що ми прийшли і робимо. Ми були як партизанській загін. Ми сидимо, вичікуємо момент, готуємося, потім юридично захищаємося, публікуємо, тримаємо оборону…