Маршрутні автобуси вийдуть із тіні?

У вівторок, 17 січня, депутати Верховної Ради підтримали закон, який вводить автоматизовану систему розрахунку оплати проїзду і електронний квиток у міському пасажирському транспорті. За документ № 4121 віддали свої голоси 265 народних обранців.

На думку розробників закону, такий крок дозволить вивести ринок пасажирських перевезень із тіні, зменшити витрати на експлуатацію транспорту, збільшити прибутки перевізників і розробити гнучкі тарифи.

Запровадити електронний квиток в Україні мали ще напередодні Євро-2012. Проте не склалося.

Як працюватиме?

Електронний квиток – звичайна проїзна карта, яка буде проводитися через спеціальний зчитувальний пристрій. Ними обладнають увесь громадський транспорт. Планується, що одна картка буде діяти для усіх видів громадського транспорту. Поповнювати її можна буде різними способами –  через  термінали,інтернет, мобільні додатки. Усе буде залежати від органів місцевої влади. А для пільговиків розроблять спеціальні електронні квитки.

Не хочете – не робіть

Закон уже викликав жваве обговорення серед українців. Більшість громадян за таку реформу. Проте є і зворотній бік. Прийнятий документ – не обов’язковий до виконання. Це більше рекомендація органам місцевого самоврядування, як розвивати транспорт у містах.

Закон не може примусити ввести електронний квиток.  Проте  зацікавленість у впровадженні такого проїзного документу вже висловили міські голови близько 20 українських міст. А столиця взагалі збирається перейти на новий вид оплати громадського транспорту вже до кінця 2017 року.

Ціна питання

Гроші на інновацію держава не дасть. Усі витрати повинна взяти на себе місцева влада. Скільки ж це коштує? Так, у Києві для втілення інновації в життя потрібно кілька мільйонів доларів. Про це розповів Олександр Кава, колишній радник мера Києва з транспортних питань.

У Херсоні суми можуть бути скромнішими. Проте їх все одно потрібно десь узяти. Без інвестицій тут не обійтися. Є міста, що вже ведуть переговори, наприклад, із Європейським банком реконструкції та розвитку, який готовий інвестувати в ці проекти.

Нова якість?

Яким саме буде електронний квиток: одноразовий, щохвилинний-погодинний, місячний або річний – усе це буде вирішувати місцева влада. Те ж саме стосується і тарифів. Законодавці, за їхніми словами, спеціально децентралізували систему, щоб кожне місто розробляло індивідуально для своїх жителів систему автоматичної оплати за проїзд.

Також підвищується штраф за “проїзд зайцем” з 20 до 30-разового розміру вартості квитка.

У Європі, до прикладу, є різні практики. У Таллінні, скажімо, городяни користуються міським транспортом безкоштовно. І не тому, що там є якась благодійність, просто місцева влада економічно розрахувала, що адміністрування цієї послуги обходиться бюджету набагато дорожче. Але для туристів, гостей міста, жителів сусідніх міст ця послуга вже платна.  

Тобто, усе в руках місцевих органів влади.

На думку розробників, електронний квиток дозволить вивести з тіні 20-30% коштів, зароблених транспортними підприємствами. Для деяких регіонів – це рекордні 10 мільйонів гривень! А ще, завдяки новій системі, набагато простіше буде оптимізувати транспортну систему міст, з'явиться попит на нові маршрути, зупинки та інші.

Лише уявіть – перед входом до маршрутки не варто шукати дрібні купюри, водій не відволікається від дороги, аби розрахувати пасажирів, не розмовляє про особисте життя з кондуктором. І все це може стати реальністю завдяки появі електронних квитків. Коли саме в нашому місті чекати на новий цивілізований вид оплати проїзду  – невідомо. Проте громадяни цього чекають із нетерпінням. Та чи захочуть повної прозорості самі перевізники?