“Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці”. Цей рядок із національного гімну України вкотре став актуальним зараз, коли світовий інформаційний простір наповнений прогнозами про військову агресію щодо української держави. І є якась символічність у тому, що сьогодні – 19 лютого – ми відзначаємо тридцяту річницю затвердження ще одного найважливішого державного символу – Герба України.
Відповідну Постанову N 2137-XII ухвалила Верховна Рада 19 лютого 1992 року. З того часу в державі використовується так званий "Малий герб", що є зображенням Тризуба князя Володимира (елемент геральдики Рюриковичів).
В історичній перспективі цікавою є ситуація з Великим гербом. Згідно зі статтею 20 Конституції України, "Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, який приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України". Обов'язковим елементом Великого герба має стати постать козака з мушкетом, яка вперше з'явилася на печатці 1592 року.
Хай там як, через тридцять років Великий герб України все ще не затверджений. За часи незалежності Верховна Рада робила чотири спроби затвердити Великий герб України. Перший конкурс на створення ескізу був оголошений ще 1993 року, передостання спроба робилася у 2009-му. У 2013 році через розбіжності та сварки голова Конституційної комісії Леонід Кравчук пропонував прибрати з Конституції згадку про Великий герб та користуватися єдиним тризубом. Однак, ідея про Великий герб отримала новий розвиток вже у 2020 році, коли відбувся черговий конкурс ескізів цього національного символу. 21 листопада 2020 року Державне агентство України з мистецтв та художньої освіти підбило підсумки конкурсу: найкращим було визнано ескіз Олексія Кохана.
“Ескіз-переможець містить обов'язкові елементи для великого Державного Герба, зокрема: герб Війська Запорізького, воїна-козака, лицаря з мушкетом та знак Княжої держави Володимира Великого, тобто малий Державний герб”, - наголосив міністр культури Олександр Ткаченко.
Верховна Рада на вимогу президента Зеленського 24 серпня 2021 року зібралася на позачергове засідання, де слухали одне питання: про затвердження вищезгаданого ескізу. У результаті 257 нардепів висловилися за ескіз, ухваливши законопроєкт у першому читанні. Проте, конституційної більшості у справі про Великий герб так і не склалося.
Слід зазначити: щодо ескізу Великого герба, котрий переміг у конкурсі, розгорілися неабиякі критичні баталії - як з боку професійних геральдистів, так і з боку обивателів.
“Замість лева – якесь чудовисько, одяг козака не відповідає історичним реаліям. Але найбільше порушення – це корона. Творці ескізу називають її вінцем Ярослава Мудрого, якого ніхто не бачив. Це – фантазійна річ. У геральдиці корона означає монархічний устрій. А у нас до чого вона?”, – обурювався голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило.
Проте знайшлися в ескізу Великого герба й свої захисники. Так, в ексклюзивному інтерв'ю нашому виданню відомий херсонський історик, краєзнавець та геральдист Олекса Паталах зазначив:
“У мене лише одне важливе зауваження до цього ескізу. На мою думку, значно доречніше було б поміняти місцями дві фігури: козака визначити щитотримачем, а архангела Михайла помістити на хоругву. В іншому - і стилістично, і з точки зору геральдичної науки, - герб створено грамотно. Усі нарікання щодо "шкарпеток" в архангела і "манікюру" у лева виглядають безглуздими, адже досить звернути увагу на незліченну кількість гербів різних країн епохи пізнього середньовіччя, щоб переконатися: там подібні фігури зображувалися так же само. Наприклад, що стосується "манікюру", то маємо справу з так званими "червленими кігтями" - дуже поширена в геральдиці деталь для зображення тварини. Багато людей також нарікали, що у архангела, мовляв, якийсь кривий клинок меча, який начебто якось “штучно” звивається. Знову ж таки - це цілком нормальна деталь на щиті, так звана "вогняна десниця" (тобто, права рука, в якій замість звичайного меча - меч з клинком у вигляді палаючого язика вогню)".
Проте слід констатувати, що остаточне рішення про прийняття Великого герба України конституційною більшістю було вчергове відкладено. Що, природно, не скасовує факту самого свята, яке відзначається сьогодні.