Люди втрачають інтерес до політики – експерт про вибори до ОТГ

Незважаючи на відносно високу явку на останніх місцевих виборах, виборчий процес в Україні все ще має низку складнощів – зокрема, партійний принцип формування виборчих комісій, вважає політтехнолог Микола Дяденко.

Натомість політичний експерт Валерій Клочок впевнений, що явку насправді не можна вважати високою, а сам процес голосування потребує модернізації. 

Коментуючи місцеві вибори до об’єднаних територіальних громад, що відбулися 29 жовтня, політтехнолог Микола Дяденко відзначає відносно високу явку – 48%.

«Як правило, на виборах до органів місцевого самоврядування, муніципалітетів голосує значно менше число людей, ніж на виборах національних: президентських чи депутатських», – порівнює він.

Натомість політичний експерт Валерій Клочок, посилаючись на власний аналіз явки з відкритих джерел, звертає увагу на те, що цифра у 48% по всій країні є непоказовою.

«Якщо брати в розрізі регіонів, вона виглядала іншим чином. Найвища, як це не дивно, явка в Донецькій області, понад 60%. Якщо брати центральні області, схід і захід – не можна їх порівнювати», – стверджує він в ефірі «Ранкової Свободи». Загальна тенденція, на думку Клочка, вказує на те, що люди дедалі менш охоче долучаються до виборчого процесу.

Навіть на загальнонаціональних виборах, нагадує експерт, явка впала з 75% на виборах президента 1999 року до 60,5% у 2014-му. Тобто Петро Порошенко став президентом завдяки більшості з менш ніж 10 мільйонів голосів.

«Якщо така явка виборців буде на найближчих виборах, уявіть: на виборчі дільниці прийде близько 14 мільйонів осіб, щоб перемогти на них, потрібно буде набрати близько 7 мільйонів голосів, – прогнозує Валерій Клочок. – Порівнюючи цифри 36 і 7 мільйонів, мусимо визнати, що сьогодні політична активність населення суттєво падає, люди втрачають інтерес до політики».

Іншою проблемою виборчого процесу експерт вважає застаріли порядок підрахунку голосів, який залишає шпарини для зловживань.

«В якій нормальній демократичній картині сьогодні, із сучасними ІТ-технологіями, інформаційним забезпеченням, швидким інтернетом підраховують голоси протягом п’яти днів? Законом передбачена така норма. Це дає можливість членам і головам комісій встановлювати результати на свій погляд», – обурюється він.

Водночас він вважає виправданою норму закону, яка передбачає проведення перших виборів до ОТГ за простою мажоритарною системою.

«Ти зареєструвався кандидатом на посаду селищного голови, отримав на якусь кількість голосів більше, ніж інші, і тебе обрали. Зовсім інша схема виборів депутатів до міських, районних у містах, обласних рад. Там є партійні списки, і в 2015 році ми бачили неготовність виборців, членів комісії до саме такої схеми», – вважає Клочок.

Виборча дільниця у Красноріченській ОТГ Луганської області, 29 жовтня 2017 року

Фейкові партії та надто складні процедури

Микола Дяденко вважає, що місцеві вибори не варто недооцінювати на тлі децентралізації, яка передбачає виділення більшого фінансування місцевому самоврядуванню.

«Місцеві громади отримують додатковий фінансовий ресурс, і представники партій, які очолять ці місцеві громади, відповідно, матимуть можливість цим ресурсом, якщо ми говоримо про якусь нормальну форму, застосовану в демократичних суспільствах, скористатися», – пояснює він.

Крім того, це можливість для тих українських партій, що не мають представництва у Верховній Раді, посилити свою партійну структуру та підготуватись до парламентських виборів. Водночас вказує на те, що українці ще не осягнули важливість місцевого самоврядування.

«Це питання до політичного процесу, який відбувається в Україні. На жаль, в нас ще не відбулося переродження політичної культури, не відбулося усвідомлення того, що політична боротьба – це не лише вибори до Верховної Ради, це також вибори до місцевих громад», – каже політтехнолог.

Крім того, у парламентських партій є перевага: народний депутат отримує з бюджету кошти для роботи в окрузі, проте фактично розпоряджається ними на власний розсуд, додає Дяденко.

Ще однією проблемою місцевих виборів Валерій Клочок називає складність процедури участі.

«Представники політичних партій зіткнулися з великою проблемою нерозуміння того, як технологічно зайти у виборчий процес. Сам календарний план, який готує ЦВК, і процедурний порядок входження у вибори доволі непрості для тих, хто не знається на законі про вибори та політичних моментах», – стверджує експерт.

Крім того, підґрунтя для маніпуляцій створюють і виборчі комісії: Клочок вважає серйозною проблемою те, що їхній склад в Україні не оновлюється протягом багатьох років.

Микола Дяденко у свою чергу наголошує на необхідності відійти від партійного принципу формування виборчих комісій, який призводить до додаткових зловживань.

«Це фейкові партії, які створюються лише для того, щоб отримати місця у виборчих комісіях. Потрібно переходити до принципу незалежних членів виборчих комісій, які б формувались на основі конкурсу, складення присяги та персональної відповідальності», – переконаний Дяденко.

За словами ж аналітика громадської мережі «Опора» Олександра Неберикута, для того, щоб уникнути порушень під час виборів, варто системно змінювати виборче законодавство. Але, за словами експерта, для того, аби вирішити ці проблеми локально, буде достатньо внести окремі зміни до законодавства.

«Якщо ми говоримо про точкові, конкретні речі, то їх можна врегульовувати шляхом внесення окремих змін до Кримінального, Адміністративного кодексів щодо відповідальності за правопорушення, або до якихось процедурних окремих документів, які стосуються контролю з боку різних суб’єктів виборчого процесу за тими чи іншими процедурами, там, де це потрібно», – впевнений Неберикут.