Підтримати нас

Квашена капуста – ностальгія за дефіцитом

Автор статті
08 листопада 2020 14:00
772
Поширити:

Листопад – самий час квасити капусту, каже бабуся Марія. Адже свіжих овочів досхочу наїлись, уже тягне на щось кисленьке. До того ж таку традицію запам’ятала ще змалечку, з сільських толок.

"У моєму дитинстві капусту квасили гуртом. Адже в магазинах полички пусті були. Їли те, що на городі виростили та на зиму запасалися. Тому й капусти багато теж вирощували. А одній родині всю її швидко переробити - важкувато. Тож домовлялися, хто з ким разом працюватиме, хто першими буде, хто наступними. Зазвичай, по-сусідськи збиралися, по п’ять-сім сімей. Чоловіки заздалегідь діжки готували - підбивали на них обручі, заливали водою, щоб дошки набрякли й не текли, каміння у вогнищі накаляли та всередину кидали, щоб ошпарилося все добре. Ножі точили. А жінки посуд готували – каструлі, тази, - куди складатимуть різане. Потім в обумовлений день збиралися зранку в першій родині. Малечу садили моркву чистити та терти. Жінки капусту шинкували. А чоловіки змішували капусту з морквою й утрамбовували в діжки. І все це – під пісні, під жарти, примовки, різні смішні спогади. Бо так і робота кипіла, і квашена капуста смачнішою здавалася. Коли все зроблено – господиня на стіл подавала й сідали разом вечеряти. А зранку гуртом ішли до сусідів. Отак тиждень чи то працювали, чи то святкували", - з ностальгією зітхає старенька.

Працювали начебто однаковим гуртом, але квашення у кожної господині все одно було різним на смак. Річ у невеличких хитрощах. Починаючи з діжки –  чи вона дубова, осинова, чи з липи. Хтось у дубову діжку для іншого присмаку клав поліно з осики, а інші ні. А ще капусту перекладали яблуками, тоді взимку ще й моченими яблуками ласували, а капуста вбирала їх аромат і присмак. Хтось кмин додавав, кріп, інші прянощі. Багато залежало і від кількості моркви: більше її поклали, капуста солодша, менше – солоніша. До речі, людей, з так званою “важкою рукою” до процесу не допускали. Бо вважали, що капуста “слизькою” через те буде.

Ну й, звісно, не обходилося без містики, - вірили, що результат перш за все залежить від того, як господарі помічників пригощали. 

Більше новин читайте на нашому телеграм каналі
Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ