Наші предки вірили: рядженими, піснями, танцями та різними заклинаннями можна прогнати зиму та закликати весну.
У тиждень Масляної можна було їсти усе. Проте головними стравами вважались вареники та млинці. А у деяких регіонах України – холодець зі свиних ніжок.
По всій Україні був розповсюджений звичай “колодки” або “колодій”. Жінки наряджали поліно, яке потім спалювали. А на молодь одягали колодки. Зазвичай, “колодку” у вигляді качалки, поліна, хустки, стрічки, квітки чіпляли хлопцям і дівчатам як покарання за те, що вони досі не взяли шлюб. Той, кому прив’язували “колодку”, мав відкупитися грішми або випивкою. А на Херсонщині колодку прив’язували до ноги матерям дорослих парубків і дівчат на знак того, що вони не одружили своїх дітей. Матері також мусили відкупитися.
Фото Олени Піменової.Вогонь не лише зігріває, а й очищує від поганих думок.
Херсонці із розмахом відсвяткували Масляну. Гуляння проходили по всьому місті – із частуваннями, піснями, навіть катаннями на квадроциклах. Багато хто захотів проганяти зиму в цюрупинському лісі. Там артисти нашого драмтеатру влаштували для них справжнє свято із піснями та веселими конкурсами. Навіть Діда Мороза у відпустку відправляли до грудня. І пригощали млинцями з начинками на будь-який смак. Протягом свята до встановленого опудала кожен міг прив’язати жмут сіна, і вкласти у нього усе погане, що сталося за рік. Усі негаразди поглинув вогонь. А значить, прийшла весна, а з нею і надія на краще.