17 березня 1901 року в Парижі відкрилась перша виставка картин нідерландського живописця Вінсента ван Ґоґа.
За життя художник не був визнаний і продав лише одну свою роботу – "Червоні виноградники в Арлі". У наступні десятиліття слава ван Ґоґа росла. Сьогодні його картини є шедеврами, визнаними в усьому світі.
Захоплений мистецтвом, ван Ґоґ усі гроші витрачав на заняття з відомими художниками. Харчувався водою, хлібом і кавою. З часом почав зловживати дешевим алкоголем. Усе життя жив за рахунок свого брата Тео, з яким художник був дуже близьким. Вони регулярно листувалися, ділилися думками та переживаннями.
Увечері 27 липня 1890 року ван Ґоґ вийшов з дому із мольбертом та фарбами – попрямував до пшеничного поля. Дістав револьвер і вистрілив собі в груди. Тяжко поранений, він повернувся до готелю. Там його знайшли доктор Гаше та місцевий терапевт. Помираючи, Вінсент ван Ґоґ стискав руку брата, який і почув його останні слова: "Мені хотілось би піти з життя ось так".
Вінсент ван Ґоґ (1853-1890) – нідерландський художник-постімпресіоніст, чиї роботи мали значний вплив на живопис ХХ ст. За десять років створив понад 2100 творів, зокрема 860 картин олією.