Для чого слугували античні амфори.
Вино, що зберігалося в загострених амфорах, призначалося для транспортування. А завдяки гостроконечній формі їх зручно було укладати в трюм "віялом", заздалегідь переклавши соломою. Таким чином амфори спокійно переживали морські хвилі та прибували цілими і неушкодженими із середземноморських земель.
Про це повідомляє Херсонський обласний краєзнавчий музей.
Якщо вино треба було зберігати тривалий період, то загострену частину посудини закопували в землю, що допомагало підтримувати потрібну для дозрівання напою температуру.
Але найголовнішим секретом загострених амфор було те, що в процесі перевезення і надалі, коли з цих великих посудин вино переливали в дрібнішу тару, на дні амфори залишався увесь винний осад. Напій виходив чистим і не потребував додаткової фільтрації.
Коли вино розливали у амфори для перевезення, виробники закупорювали шийку амфори воском або використовували дерев'яну пробку. Важливо було забезпечити герметичність, щоб вино не мало контакту з киснем і не зіпсувалось. Для цього намагалися робити амфори з максимально вузькою шийкою.
Амфори були дуже цінною тарою, оскільки після вина, в них могли перевозити горіхи, трави, спеції, в деяких навіть овочі та фрукти. У натуральних глиняних посудинах створювався мікроклімат, який дозволяв без холодильників зберігати свіжість продуктів довше, ніж у звичайній відкритій тарі.